Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безумець скаржиться, що люди не знають його; мудрець скаржиться, що він не знає людей.
КОНФУЦІЙ - Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли пролити їх на ваших могилах.
ПІФАГОР - Бесіду варто вести так, щоб співрозмовників з ворогів робити друзями, а не друзів — ворогами.
ПІФАГОР - Бідність і багатство — слова для позначення нестатку і достатку. Хто бідує, той не багатий, хто не має потреби, той не бідний.
ДЕМОКРІТ - Благодіяння, негідно застосовані, перетворюються в злодіяння.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хотів по клину, та втяв по коліну.
- Хоч гопки скачи, а подовше мовчи.
- Хто вгорі — за того п'ють, хто внизу — того б'ють.
- Хто вродився для шибениці, той ні води, ні вогню не боїться.
- Хто прийшов за позичкою, того не вітають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гладкий, як опецьок.
- Гладкий, як слимак.
- Глибоко — жабі по око.
- Глухий, як пень осиковий.
- Глухий, як пень; німий, як риба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Покажіть мені психічно здорову людину, і я вам її вилікую.
Юнг - Поки війна вважається злом, в ній буде своя чарівність. Коли її стануть сприймати як вульгарність, її популярності прийде кінець.
Оскар Уайлд - Політика походить на міфічного сфінкса: подібно до нього вона пожирає тих, які не розгадують її загадок.
А. де Рівароль - Помиляйтеся, помиляйтеся більше, помиляйтеся краще.
Беккет - Поранені люди небезпечні. Вони знають, що можуть вижити.
Жозефіна Харт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гордість – велика рушійна сила, рідна сестра високого почуття відповідальності.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Куди приходить мода, там умирає муза.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Яке ще там у біса горе,
Коли серця у нас живі?
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Хай сміються з нас, глузують –
Нам байдуже,
Бо замовкнуть, як почують
Слово дуже.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Спи, брате дорогий, товаришу і сину!
Безсмертний будеш ти, бо вмер за Україну.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО
"Поет мовить", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
