Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Iдiть! Оце посилаю Я вас, як ягнят мiж вовки.
Євангеліє від св. Луки - Як до дому ж якого ви ввiйдете, то найперше кажiть: "Мир цьому дому".
Євангеліє від св. Луки - Просiть - i буде вам дане.
Євангеліє від св. Луки - ...Вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Євангеліє від св. Луки - Ключ розумiння.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Прийшов хтось та взяв щось, та пішов кудись, а я за ним, та не знаю, за ким.
- Смішно, як собаці після ціпа.
- Пішла по масло, що й у печі погасло.
- Чхала Варка на Захарка.
- Тікай голий, бо обдеру.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
- Білий, як сніг.
- Білий, як сонце.
- Білий, як стіна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- – А що я буду мати, якщо залишуся людиною? – Залишишся людиною.
Аркадій Давидович - "Не існує людини, тому що не існувало першої людини!" – так вважають тварини.
Фрідріх Ніцше - "Час минає!" – звикли ви казати. Час стоїть – минаєте ви.
Талмуд. - ... більшість з нас не те, чим ми могли би бути.
Войніч - ... десять тисяч поганих рис не зроблять гіршою рису прекрасну, навіть якщо вона одна єдина.
Стівенсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Малі війни ведуться в сім’ї, великі — у світі.
Юрій РИБНИКОВ - Медицина — стосильна. Дрібнуваті лишень можливості пацієнтів...
Володимир ДАНЬКІВ - Ми виконували б усі закони, та демократія не дозволяє.
Володимир ШАМША - Ми перевершили трипільців: вони вміли вправно ліпити горшки, а ми — їх розбивати.
Володимир ШАМША - Мішок з грошима — всьому голова.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода, Щодень банкети, мов весілля, Всі п'яні, хоч посуньсь куда. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою, Не утечеш за сто морей. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував? Біда біду, говорять, родить, Біда для нас — судьби устав! Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма! Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|