Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I чого в оцi брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оцi не чуєш?
Євангеліє від св. Матвія - Не давайте святого псам, i не розсипайте перед своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми i, обернувшись, щоб не розшматували й вас.
Євангеліє від св. Матвія - Просiть - i буде вам дано, шукайте - i знайдете, стукайте - i вiдчинять вам.
Євангеліє від св. Матвія - Ходiть дорогою вузькою... Бо тiснi тi ворота, i вузька та дорога, що веде до життя, i мало таких, хто знаходить її.
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться фальшивих пророкiв, що приходять до вас ув одежi овечiй, а всерединi - хижi вовки. По їхнiх плодах ви пiзнаєте їх.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коханню не треба пальцем показувати.
Чеськe - Кохання — єдина-хвороба, від якої видужати не хочеться.
Франц. - Кохання — море: хто не вміє плавати, той потоне.
Турецькe - Кохання — наче шовк: і мертвого загорнути, і живого одягнути.
Афр. - Кохання — не маєток: найняти не можна.
Рум.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ганяє, як чорт по болоту.
- Ганяють, як солоного зайця.
- Гарна дівка, як маківка.
- Гарна молодиця, хоч з лиця води напийся.
- Гарна, мов змальована.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Талант сам по собі нічого не дає, якщо він позбавлений великого працелюбства.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Національне мистецтво неминуче потоне в калюжі локальності, якщо автор не зможе викликати міжнародні емоції.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Містика — захоплення таємничістю природи, а не політичний клерикалізм.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Найперша сутність пізнання — сумнів.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Розумний цар використає й чужого розвідника.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Багато чортяк були янголятками в дитинстві.
Андрій КОВАЛЬ - Філософія, викладена в афоризмах, – неспростовна.
Андрій КОВАЛЬ - Радість життя пізнається через перемоги, правда життя – через поразки.
Андрій КОВАЛЬ - Коли у Бога бракує аргументів, він змушений творити чудеса.
Андрій КОВАЛЬ - Доля дає кожному своє, а воля – все інше.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку,
А сидітиму собі
Краще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
