Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не хапайся за хвіст, поминувши голову.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те невірне, що тобі незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Не вихваляйся твоєю прозорливістю.
Григорій СКОВОРОДА - ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дівчина не стане на порі, поки не спряде лантух вовни.
Норв. - Дівчина така, яку виховали, а полотно таке, яке виткали.
Баскськe - Дівчина тебе хоч і поважає, але про почуття свої не розповідає.
Мордов. - Дівчина хай красується перед чужими парубками, а дружина — перед власним чоловіком.
Євр. - Дівчина хоч і мала, а гріє краще за дві великі грубки.
Норв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Спить, як заєць полоханий.
- Спить, як після маківки.
- Співає, як жаба на кладці.
- Співає, як жайворонок.
- Співає, як муха в глечику.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Той, хто вимагає плати за свою чесність, частіше всього продає свою честь.
Люк де ВОВЕНАРГ - Той, хто вміє бути підлабузником, вміє бути і наклепником.
НАПОЛЕОН І - Той, хто добре знає минуле, ніколи не втратить надію на сучасне.
Т. Маколей - Той, хто забирає несправедливо щось у іншого, більше шкодить собі, ніж тому, в кого забрав.
Гус - Той, хто здатен все знести, може наважитись на все.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Робота не вовк, але й не поїзд.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Розбудова держави закінчується її обкраданням.
Юрій РИБНИКОВ - Роздерибанили країну — можна й Вітчизні послужити!
Олександр ПЕРЛЮК - Розлюблюють багатих в ім’я ще багатших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розумний з дурнем не б’ється, а шукає ще дурнішого.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Що на Чорному морі,
На камені біленькому, Там стояла темниця кам'яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони вже тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають. "Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні. Два кінних, третій піший, піхотинець За кінними біжить-підбігає, Кров сліди заливає, За стремена хватає, Словами промовляє... "Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали, Од мене більшу добичу брали І неприятеля під нозі топтали! Слава не вмре, не поляже, Од нині довіку! "Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|