Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко у великих справах відразу всім догодити.
Солоній - Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт - Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт - Велика доля — велике рабство.
Сенека Старший - Велике мистецтво прищеплювати людям прекрасні ідеї, що вчать жертвувати
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На правду мало слів.
- Правда розмислу не потребує.
- Правда кривду переважить.
- Не любить кривити душею.
- Що б то й було, якби всі у правді жили
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Швидка, як блискавка.
- Швидка, як козуля.
- Швидка, як куля.
- Швидка, як муха в окропі.
- Швидка, як стріла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- За рзеульатмати дсоліджнеь одонго анлгійсоького унвіертисету, не має занчненя, в яомку пряодку рзоміщнені бкуви в солві. Голвоне, щбои преша й отсання бкуви блуи на мсіці. Всі ішні бкуви мжоуть рзоміщвуатися як-нбеудь, ажде все ондо ткест мжона порчтаити без побрели. А це тмоу, що ми чиатємо не кжону бкуву оркемо, а вдріазу цліе солво.
NN - За тими, хто відкривав таланти, йшли ті, хто їх закопував.
Михайло Генін. - За цілий тиждень жодної світової катастрофи! Навіщо ж я купую газети?
Карел Чапек. - Забагато таланту мати не можна, а забагато талантів — можна.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Заберіть дату, й ви не відрізните сьогоднішню газету від учорашньої.
Маршалл Маклюен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим менший язик, тим більше ікри влізе в рот.
Флоріан БОДНАР - Чим славиться наше телебачення? Рекламою, любі друзі, рекламою!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Чим солодший поцілунок, тим більшою є загроза карієсу.
Анатолій ШКЛЯР - Чиновник-патріот: бере лише в національній валюті.
Віктор ІГНАТЕНКО - Чисте сумління можновладця — ознака поганої пам’яті.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світять зорі, як світила,
І будуть світити... А ми, на їх надивившись, Ляжем в землю тліти... Микола КОСТОМАРОВ "Зорі", 1852 - На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться... Леонід ГЛІБОВ "Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати Святого сина на землі, Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла. І на торжища і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|