Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Неправда гнобить протидії, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Чим бiльше гальмуєш природу, тим бiльше її збуджуєш.
Григорій СКОВОРОДА - Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.
Григорій СКОВОРОДА - Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Високе дерево вітер сильніше гне. (яп.)
- Від помірної їжі — сила, від розкішної — могила. (яп.)
- Вітер не прив’яжеш, тінь не схопиш. (яп.)
- Вітер, що дме на сусіда, не обмине й тебе. (яп.)
- Глибокі річки течуть повільно. (яп.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Своя хата, як покришка.
- Се не так швидко, як на мертвого сорочку шити.
- Се так, неначе панщину робити.
- Село, неначе писанка.
- Сердита, як відьма.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Всупереч звичайному уявленню, важче звабити дурну жінку, бо на неї ніщо не справляє враження.
Джанні Мондуцці - Вся в милі, але тримаю себе в руках.
Майя Четвертова - Вся наша моральна філософія- не більш, ніж служниця релігії.
Френсіс БЕКОН - Вся наша мудрість просто допомагає нам вмирати болісніше, ніж вмирають тварини, котрі нічого не знають.
М. Меттерлінк - Вчений – це не той, хто дає правильні відповіді, а той, хто ставить правильні запитання.
Клод Леві-Стросс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гуманній державі потрібна продуховина. Щоб її вороги через неї могли тікати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гуртове — чортове, то що ви чекаєте від електорату!!!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Далеко вже не пошлеш і не зашлеш — це тобі не Росія!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дасть президент дурневі свободу, так він знов у тюрму сяде.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дегенерація — порятунок молодої генерації.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? — гріх, душа жива! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|