Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк - Чесна і безчесна людина пізнаються не лише по тому, що вони роблять, але й по тому, чого вони бажають.
ДЕМОКРІТ - Чеснота не залишиться на самоті. У неї обов’язково знайдуться сусіди.
КОНФУЦІЙ - Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як є горе на душі, то й у сні жахаєшся.
- Кожний свій сон розказує.
- Інший сов — як у руку дасть.
– як у лоб дасть.
- Як в око вліпив. (угадав про сон і т.п.)
- Було так співати (охочо, замолоду), як кашу з маслом їсти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, -
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980
- Баба, як тур.
- Бавиться, як дитина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найважча робота — та, котру ми не відважуємося почати: вона стає кошмаром.
Шарль БОДЛЕР - Найвидатніші дияволи були родом із падших ангелів.
Маріан Карчмарчик - Найвище задоволення це — робити приємність іншим.
П’єр БУАСТ - Найвищого людина досягає, коли подає гарний приклад.
С. Цвейг - Найвірніший доказ існування неземного розуму – те, що ніхто у всесвіті не пробує встановити з нами контакт.
Білл Уоттерсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найприємніший відпочинок — у робочий час.
Юрій РИБНИКОВ - Найрадикальніший засіб від безсоння – це ціаністий калій.
Віктор ВОВК - Найчастіше кажуть: «Можете йти на всі чотири сторони» – тим, кому практично йти нікуди.
Ігор БІДЮК - Нам тільки сакля очі коле,
Чого вона стоїть у вас,
Не нами дана.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
Олександр ДОВЖЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848 - Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві
Оці вірші віршую я.
Для себе, братія моя!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не для людей, тієї слави...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
