Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон - Належить знати, що гідно мовити, про що гідно мовчати.
Святий Василь - Коли спитали його, хто спокійно живе, відповідав: "Ті, хто не уявляють себе тими, хто зло чинить".
Сократ - Цей, зустрівши людину, яка на небо дивилась і зорі запитувала та в провалля впала, сказав: "По заслузі отримав, бо, земного не відаючи, в неба питаєш".
Геріон - Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жвавий, як рибка в річці.
- Ждала-ждала, та й годі сказала.
- Ждали, ждали, та й жданки розгубили.
- Ждали, як свяченої паски.
- Жде (Жди, Діждався), як віл обуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, мов корова.
- Ходить, мов пава.
- Ходить, мов сім днів не їв.
- Ходить, мов тінь.
- Ходить, мов три дні не їв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Секрет журналістики: писати так, як говорять люди. Не обов'язково те, що говорять, але нічого такого, чого б не говорили.
С. Коноллі - Секрет успіху... у вмінні розуміти точку зору іншої людини і дивитись на речі і з її, і зі своєї точок зору.
Г. Форд - Секс – це просто дві людини, що намагаються зайняти одне й те саме тіло.
Майкл Муркок - Серед гнилих яблук вибір обмежений.
Вільям ШЕКСПІР - Середина життя – це коли ви сидите вдома в суботній вечір наодинці, і коли дзвонить телефон, вам здається, що це не до вас.
Огден Неш
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хабарнику все до лапочки.
Флоріан БОДНАР - Хай живе ринкова економіка імені Остапа Бендера!
Володимир ШАМША - Хімія справді творить чудеса: кожна рибка стала на ціну золота.
Володимир КОЛОДІЙ - Хороші дороги потрібні навіть пройдисвітам.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хороші закони — це ще не правова держава.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
