Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА - ...розумним і добрим серцям набагато миліший і поважнiший природжений чесний швець, ніж неприроджений статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Просимо їсти, та нігде сісти.
- Є що і їсти і пити, є по чому й походити, тілько ні на чому гаразд гостей посадити.
— Є що їсти, та ні на чім сісти.
- Посидять-посидять, та й далі підуть.
- Бери чорте гостя, а музику посля.
- З ложкою — до стола, на дурницю — до села.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівчина, як квітка.
- Дівчина, як ластівка.
- Дівчина, як лебідка.
- Дівчина, як маківка.
- Дівчина, як молода, гнучка берізка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що ми бачимо так мало вдалих шлюбів, якраз і свідчить про цінність і важливість шлюбу.
Мішель МОНТЕНЬ - 3 усього, що говорилось про шлюб і його відсутність, найрозумнішим і найсправедливішим є вислів: «Що з двох не вибереш, все одно пошкодуєш» .
Нікола ШАМФОР - Людині, яка запитала, одружуватись їй чи не одружуватись, СОКРАТ відповів: «Роби, що хочеш, – все одно каятимешся» .
Діоген Лаертський - Якщо боїтесь самотності, то не одружуйтесь.
Антон ЧЕХОВ - Дружина і діти вчать людяності, холостяки ж – похмурі і суворі.
Френсис БЕКОН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одні розумно говорять, інші розумно мовчать.
Віктор ІГНАТЕНКО - Одні ще гребуть, а інші вже гребують.
Флоріан БОДНАР - Одного голого і десять злодіїв не роздягнуть.
Степан АБРАМ’ЮК - Олігархи батьківщину не продають — вони її просто скуповують.
Григорій КОРКАЧ - Оновляється й освіта, в школах будуть народжуватися діти.
Валентина БУГРІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною,
Дівчино, прощай!
Степан Писаревський
"За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку,
Обійму тя, поцілую,
Пригорну к серденьку.
Іван ВАГИЛЕВИЧ
"Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
