Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель. - Людина людині вовк.
Плавт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Свічка з усіх боків світить. (азерб.)
- Сила здолає все, а розум — силу. (азерб.)
- Сорок днів кажи «салам» там, де один день хліб-сіль їв. (азерб.)
- Соромливий не буває глухим, а глухий соромливим. (азерб.)
- Соромливий червоніє, безсоромний полотніє. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заробив, як Мартин на милі.
- Засипав, як горохом у бочку.
- Засипав, як маком дрібненьким.
- Заскавучав, як цуцик.
- Засмикали, як циган сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Інформація — страва, не дуже поживна, якщо в неї не додано досвіду.
Кларенс Дей. - Інформація до роздумів.
Юліан Семенов. - Інформація може змінити знання, але необов'язково думки. Інформація — лише частина комунікацій, а комунікації — лише частина зв'язків з громадськістю. Те, що компанія робить, так само важливе, як і те, що вона говорить про себе.
Роджер Гейвуд. - Інші часи — інші пісні.
Нікола Буало. - Іронія — зброя слабких. Сильні світу цього не мають права на неї.
Гуґо Штейнгаус.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Козел козлом лишиться, хоч ти йому роги відбий.
Анатолій СЕМЕНОВ - Коли в тебе обмаль грошей, ти починаєш за ними полювати, коли багато — починають полювати за тобою.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли рибалки розводять руками, то, як завжди, розводять.
Віктор ІГНАТЕНКО - Конституція жінці права гарантує, а чоловік їх надає.
Віктор ІГНАТЕНКО - Краватка, шнурки і язик завжди розв’язуються у найнепідхожіший момент.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне!
Пантелеймон КУЛІШ
"Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
