Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хазяйство пропив, жінку згубив, дітей осиротив.
- Хвали себе не при чарці, а при косарці.
- Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить.
- Хміль до лихого людей зводить.
- Хміль хмелем не вибивається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як миша під віником.
- Сидить, як морква в гнізді.
- Сидить, як морква в грядці.
- Сидить, як на вогні.
- Сидить, як на голках.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Секрет удалого вибору співробітників простий — треба знаходити людей, що самі хочуть робити те, що б вам хотілося від них.
Ганс Сельє - Слава — товар невигідний: коштує дорого, зберігається погано.
Оноре де Бальзак - Слава нерідко піддає порядних людей тим же іспитам, що і багатство, тобто спершу змушує їх зробити або стерпіти дрібні вчинки і лише потім підпускає до себе.
Нікола Шамфор - Сміливість — це не відсутність страху, а скоріше усвідомлення того, що щось інше може бути набагато важливіше страху.
Ambrose Redmoon - Спочатку шукаєш справедливість, а потім інше місце роботи.
П. С. Таранов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чому якщо робиш лише капості, тебе вважають негідником, а якщо лише добро — то придурком? Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Штучний інтелект ніщо порівняно з натуральною дурістю. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Ще замолоду не міг збагнути і досі не можу: чому в холодильнику ємністю 160 літрів уміщуються лише 64 пляшки горілки?.. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Що вище посадовець, то більше у нього гектарів для приземлення. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Щоб закони були гнучкими, їх спочатку розтоптують. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
