Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiрю, що бiльше єлею має в своїй гладкостi улесник, нiж батько, коли карає, i що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема”.
Григорій СКОВОРОДА - Не роби благим зла, а плотi – Богом.
Григорій СКОВОРОДА - Одна iстина солодка i стара, все iнше – сiно та гриб.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недiйсне, що недосяжне дитячому розумовi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яке поїхало, таке повернуло.
- Яке помагай — Біг, таке й бувай-здоров.
— Який добридень — таке доброго здоров'я.
- Яка пшениця, така паляниця.
- Яка хатка, така й паніматка.
- Як гукають, так і відгукуються.
— Як кличуть, так і відзиваються.
— Як в лісі гукнеш, так і відгукнеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Повна, як маківка.
- Повний, як огірок.
- Повнолиця, як місяць.
- Поглядає, як вовк на ягницю.
- Поглядає, як собака в ярмарку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слава — це отрута, корисна тільки в невеликих дозах.
Оноре де Бальзак. - Слава — це перенапруження, стреси, транквілізатори, розчарування, обламування, сльози.
Михайло Веллер. - Слава Богу, я вільний не більше, ніж дерево з корінням.
Девід Лоуренс. - Слава зношується.
Наполеон Бонапарт. - Слава мов ефір: спершу присипляє, а потім випаровується.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Постійно підгодовував електорат солодкими обіцянками. І багато хто нажив-таки цукровий діабет.
Леонід ЗАБАРА - Поступ — це коли розтягують повільніше, ніж створюють.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Потрібні кілери, оплата — пострільна.
Віктор КОНЯХІН - Пошився в дурні за останньою модою.
Віктор КОНЯХІН - Пошуки крайнього закінчуються одним і тим же: за ним ще хтось стоїть.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди.
Не йди в чужий за ними край,
Найперш найди їх в своїй груди.
Іван ФРАНКО
"Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик
Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
