Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій - В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
Конфуцій - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
Конфуцій - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека - Найбільша цінність оратора не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, чого не потрібно.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дай пирога! — Візьми вола за рога! Де ти був? — Баньки дув та надув, тай тобі приніс.
- А за чим? — Прислав вітчим! А де воно лежить? (шукає чогось). — На трапку! (а як хто не знає цього жарту і питає: На якому трапку? — На тому, що як натрапиш, то там і лежить!).
- Дорога. — Дорога до самого Бога.
- Подай кухля! — В кухля голова опухла! Дай мені води! — Іди лише до верби! — Де вода? — А там де верба!
- Подай води! — Не води — хвіст відірвеш!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Величається, як свиня в дощ.
- Величається, як чумацька воша.
- Вередує, як у греблі біс.
- Верещить, як дідько.
- Верещить, як порося в плоті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).Марк Тулій
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Кожна людина – індивідуальність, навіть якщо вона не особистість.
Ілля Шевельов - Кожна людина – це світ, який із нею народжується й помирає. Під кожним надгробком лежить всесвітня історія.
Генріх Гейне - Кожна людина є художником свого власного життя, що черпає силу й натхнення в собі самому.
Сергій Булгаков - Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Європейський вибір визначається за запахом євро.
Олександр ПЕРЛЮК - Жаба — найсильніша істота: не один народ уже задавила.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Життя, ти куди?
Олександр ПЕРЛЮК - З характеристики кота в чоботях: «Не в ті взувся».
Леонід ЗАБАРА - За базар треба відповідати, навіть якщо цей базар — дикий ринок.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!" Леся УКРАЇНКА "Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний. Микола ВОРОНИЙ "Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море! Іван ФРАНКО "Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, — Я ж не люблю її З надмірної любови. Іван ФРАНКО "Сідоглавому", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|