Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов - Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон - Він же казав, що слово – образ є справи.
Солон - Коли його спитали, як же може людина сама себе навчати, відповідав: "Що забороняє іншим, те хай і собі заборонить".
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Краще скласти руки, ніж працювати, опустивши рукава.
- Краще солом'яний дід, як золоті діти.
- Краще солом'яний дід, як золоті діти.
- Краще хліб з водою, як пиріг з бідою.
- Крива овечка — знахідка для вовка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
- Зимове сонце, як мачушине серце.
- Зимове сонце, як удовине серце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Крилаті слова залишаються в пам'яті, безкрилі вилітають.
Валерій Фільченко. - Критик — це курка, яка кудкудакає, коли хтось інший зніс яйце.
Джованні Гуарескі. - Критик — це людина, яка вміє читати й навчає цього інших.
Шарль Сент-Бев. - Критик — читач, який завдає неприємностей.
Жуль Ренар. - Критик намагається зрозуміти художника — на жаль, без взаємності.
Александр Кумор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У нас ще є місця, куди не ступала "ніжка Буша"?
Флоріан БОДНАР - У нашої бездонної бочки найвища пропускна спроможність у світі.
Флоріан БОДНАР - У підворітті завжди дме свіжий вітер перемін.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У правових державах керуються не меморандумами, а законами.
Олександр ПЕРЛЮК - У психлікарні відбувся диспут на тему: “Чому ми бідні?”
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь МОВА
"На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання,
Живу я розумом, а серце тихо спить.
Минули любощі; душа моя жадає
Кохання іншого... Глянь, крале, на орла,
Як вітром на його від півночі бурхає,
А він дзвенить пером, Зевесова стріла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шуканне-викликанне", 1893 - Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
