Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожен має право на свободу совiстi.
- Кожен павук клубок ниток пряде собі.
- Кожен привітний, доки чужі кози не забрели в його садибу.
- Кожен ремісник прибріхує.
- Кожна вівця шукає собі баранця.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Десь узявся, як із землі виринув.
- Дзвенить, немов у бочці.
- Диба, мов муха по сметані.
- Дивиться, наче тарілку проковтнув.
- Дивиться, як вовк на козу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ім'я людини — найсолодший і найважливіший для неї звук у будь-якій мові.
Дейл Карнегі. - Індивідуальний стиль — це плагіат щодо себе самого.
Альфред Хічкок. - Індивідуальні засоби масової інформації.
Олександр Кондрашов. - Інженери людських душ.
Йосиф Сталін. - Інколи, щоб пробитися до розуму, треба достукатися до серця.
Артур Васильєв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ти все ж таки дізнайся, скільки у нього грошей: а раптом це кохання?
Олександр ПЕРЛЮК - Ти за народ чи за те, щоб він жив?
Олександр ПЕРЛЮК - Ти, звичайно, можеш піти від жінки, але врахуй — у неї довгі ноги.
Олександр ПЕРЛЮК - Тих, хто щодня виступає по телебаченню, міліція нізащо не розшукає.
Олександр ПЕРЛЮК - Ті, хто платять митникам, митні закони не порушують.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1856 - Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Пантелеймон КУЛІШ "Люлі-люлі", 1861 - Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока... Плавле-тоне на тій річці Душа одинока. Пантелеймон КУЛІШ "Родина єдина", 1862 - За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю? Ані живу, сиротина, Ані умираю. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Марно вік мій...", 1865
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|