Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, – неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум робить легким будь-який спосiб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не надівай очіпка, бо будеш вовка боятись! (кажуть дітям).
- Не жартуй з вогнем, бо впісяєшся (кажуть дітям, як бавляться з огнем).
- Безштанько, безштанько, — курячий дядько! (дражнять дітей, як не хочуть надівати штанів).
- Хто з краю, то у Божім раю, а я в середині, то у Божій скрині.
– Хто в середині, в одній ряднині, хто з краю — у Божому раю.
– З краю — у Божому раю, в середині — в золотій одежині, а в куточку — замазав сорочку.
- Пречиста в головах, янголи при боках, Ісус Христос при мені, при моєму умі, при моєму сні!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, наче пташка щебече.
- Говорить, наче соловей співає.
- Говорить, наче три дні не їв.
- Говорить, як вітер віє.
- Говорить, як грім гримить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Маленькі люди стають великими, коли великі зникають.
Вільям ШЕКСПІР - Мало мати хорошу ідею. Треба ще вміти її реалізувати. Рене Декарт
- Мало у бiдняка ворогiв, але ще менше у багатiя друзiв.
Мейданi - Марнославство змушує нас діяти всупереч нашим смакам набагато частіше, ніж того вимагає розум.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Масова культура – анальгетик, а не наркотик.
Станіслав ЛЕМ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Брехня повсякденна втрачає свою святковість.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не муч інших своїми успіхами.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - За доброго батога і пряники не потрібні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкраще від усіх у неволі розмножуються люди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рідну землю любимо за те, що в ній зарито стільки талантів!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
