Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У тюрму ворота, а з тюрми хвірточка.
- У тюрму ворота, а з тюрми хвірточка.
- У хаті гульки, а в городі ані цибульки.
- У хаті гульки, а в городі ні цибульки.
- У церкві обновився хрест, а на попові — ряса.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, мов зозуля кує.
- Говорить, мов об стіну горохом.
- Говорить, мов п'яний.
- Говорить, мов свиня хрюкає.
- Говорить, мов спросоння.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Напишіть про кишенькового злодія, якого судили тридцять разів, що він відомий злодій-рецидивіст, і він подасть на вас у суд за образу особистості, причому ви програєте цю справу.
Карел Чапек. - Наприкінці він відповів на риторичні запитання журналістів.
Володимир Колечицький. - Нарешті до нього прийшло натхнення. І послало його під три чорти.
Андрій Крижанівський. - Нарешті мене визнали невизнаним генієм!
Аркадій Давидович. - Нарешті поет самовиразився. На перший раз оштрафували.
Андрій Крижанівський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чесний депутат отримує номінальну зарплату. Щоправда, депутатську. В ім’я народу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чесним і талановитим найкраще жити після смерті, особливо після своєї.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чим більше юристів і кілерів, тим менше у них роботи.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чим вільніше дихається, тим більше хочеться їсти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чим ти бідніший, тим менший твій борг перед Батьківщиною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento!
Іван ФРАНКО
"Vivere memento!", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
