Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ, давньогрецький філософ (460 р. до н. е. — 370 р. до н. е.) - Не сваріться дорогою.
Біблія: Йосип. - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Цицерон - Не слово, а нещастя є вчителем дурнів.
Геракліт. - Не той бiдняк, у кого мало, а той, хто хоче бiльшого.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не біда, що зайшла в дім, а біда, що не виженеш.
- Не біда, що кобила сива, а біда, що тягнути несила.
- Не бійся гостя сидячого, а бійся гостя стоячого.
- Не бійся закону, а бійся судді.
- Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сердита, як відьма.
- Сердита, як кропива.
- Сердита, як оса.
- Сердитий, аж у роті йому чорно.
- Сердитий, як гадюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає нічого більш дратівного, ніж чийсь гарний приклад.
Марк ТВЕН - Немає різниці між, хто їсть занадто мало і бачить Рай, і тим, хто п’є занадто багато і бачить змія.
Bertrand Russell - Немає сумнішого видовища, ніж вигляд молодого песиміста.
Марк ТВЕН - Немає такого образливого слова, яке не давалося б у прізвище людині.
Ілля ІЛЬФ - Немає такої безглуздої омани, яка б не знайшла свого захисника.
О. Гольдсміт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Злі собаки потрібні, щоб відганяти добрих людей.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Знімаю порчу, сережки, каблучки та інші ювелірні вироби.
Василь ТИТЕЧКО - Зростання наркоманії вже хвилює навіть алкоголіків.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - І медицина має нетрадиційну орієнтацію?
Василь МОМОТЮК - І наїжджена дорога може завести в болото.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО
"Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ
"Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ
"Чари ночі", 1904
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
