Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом.
- Не лізь у чоловічі справи руками в тісті.
- Не порівняєш гори з долиною, а багатого з бідною людиною.
- Не той друг, що медом маже, а той, хто правду скаже.
- Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В холод кожен молод.
- Взимку сонце крізь плач сміється.
- Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
- Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
- Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохання для дозвільної людини –заняття, для воїна –розвага, для государя –підводний камінь.
Наполеон I - Кохання засноване на омані, ніби одна жінка відрізняється від іншої.
Генрі Луїс Менкен - Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець.
Еріх Марія Ремарк - Кохання ніколи не вимагає, воно завжди віддає.
Кохання страждає ніколи не шкодуючи при цьому й ніколи не намагаючись помститися за себе. - Кохання одне, а підробок під нього – тисячі.
Франсуа де Ларошфуко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо болить серце — тобі, друже, поталанило.
Василь Стус - Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про головні, найважливіші джерела духовної культури — бібліотеки.
Василь Сухомлинський - Якщо кажеш «Слава Україні!», це має сенс, тільки якщо після цього б’єш по морді.
Дмитро Корчинський - Якщо російська мова гине, то це означає, що ті, хто це стверджує, хворі на голову або сліпі.
Леонід Кравчук - А виживання зараховується в тривалість життя?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду
Всі врочисто сприсяглись.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля,
Нам про волю думать гріх!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати,
Щоб самим не впасти в них!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку
Дожидать на себе грому!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
