Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон - Освічені на борців схожі: якщо й упадуть, то швидко і вправно підхопляться.
Епіктет - Успіх вважаю овочем: мине час – засохне.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ти до неї косю-косю, а вона і голову дере.
- Не чув і пупа на череві той небощик.
- Колос повний гнеться до землі, а пустий до гори стирчить.
- Запишався, як котеня в попелі.
- Запишався, як Берко в колоді.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Так печеться, як лисиця вовка пекла.
- Так пішло, як поза хмару.
- Так рівно, що чорт ногу зламає.
- Так сказав, що й глухий почув.
- Так співають, як свині в горосі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Поки математичний закон відображає реальну дійсність, він неточний; як тільки математичний закон точний, він не відображає реальну дійсність.
Альберт Ейнштейн - По-моєму, найгірше, коли школа будує свою роботу на залякуванні, насильстві та штучно створених авторитетах. Така система виховання губить здорові почуття і безпосередність школярів, убиває їхню віру у власні сили. Так створюють принижених вірнопідданих.
Альберт Ейнштейн - Пошук істини важливіший, ніж володіння нею.
Альберт Ейнштейн - Природа показує нам лише хвіст лева. Але я не сумніваюся, що цей лев існує, хоча через свій величезний розмір він не може з’явитися відразу повністю.
Альберт Ейнштейн - Радість бачити і розуміти — найкращий дар природи.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мудрість не завжди приходить із віком. Буває, що вік приходить один.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Муму, відчувши недобре, звечора наїлася пінопласту.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - На виборах — як у спорті: головне не перемога, а перше місце.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На деяких нардепів просто жаль дивитися: важко займатись програмою доступного житла і скуповувати нерухомість в Європі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На наші нещастя вже й жінок з порожніми відрами не вистачає.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1944
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|