Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан. - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ. - Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів — цей шлях найшляхетніший, шлях наслідування — це шлях найлегший і шлях досвіду — цей шлях найгіркіший.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пішов у ріст, як заєць у хвіст.
- Сам голий, а сорочка за пазухою.
- «Сідай, бабо, підвезу». «Нема часу-треба йти!»
- Там-то глибоко – жабі по око!
- Химині кури, що пішли в череду недоєні.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зелений, як у сосни гілки.
- Земля м'яка, як пух.
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Це безсоромна брехня, буцімто телепрограми підлаштовуються під рівень одинадцятирічних. Насправді вони підлаштовуються під чотирнадцятирічних.
Роберт Кристго. - Це більш ніж приголомшливо — це посередньо.
Семюель Ґольдвін. - Це брехня, що газети відучили нас думати. Хіба вони не друкують кросвордів?
Габрієль Лауб. - Це гірше, ніж злочин, - це помилка.
Антуан Буле де ла Мерт. - Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан Прокопович.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Цікаво, звідки з’являються задні думки?
Валентина ШУЛЬГА - Цікаво, скільки мух можна зробити із слона?
Валентина ШУЛЬГА - Цікаво, скільки народ ще зможе терпіти наше народовладдя? !
Олександр ПЕРЛЮК - Цікаво, чия правда переможе?
Олександр ПЕРЛЮК - Цікаво, чому розумні думки приходять у голову, а дурні – лізуть?
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу? Василь СИМОНЕНКО "Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить, слід би катюгам давно зазубрить: можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж не вбить! Василь СИМОНЕНКО "Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Василь СИМОНЕНКО "Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Василь СИМОНЕНКО "Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|