Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям.
Клімій - Жахливо – бідувати, та ще гірше – багатство злом здобувати.
Клімій - Сріблолюбця життя учті уподібнюється, де бенкетарі мертві: всім насичені, а радості бракує.
Плутарх - Коли його спитали, як можна набути багатство, відповідав він: "Як всі бажання відкинути".
Демокріт - Той говорив, сміючись, про тих, хто жадає збагатитись: багатство талан приносить, але жадобу породжує, помірність губить.
Біон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кожух та свита, то й душа сита.
- А як мені збиратись! встав, оперезався та й зовсім зібрався.
- Я казав "спиш", а ти обуваєшся.
- Одягнешся, як попів челядник.
- Десь тут було моє безголовя (шапка).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорний, як циган.
- Чорніє, мов горщик на кілку.
- Чорно, як на вдовиному полі.
- Чорнобрива, як руде теля.
- Чорнобрива, як ясочка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменник — це людина, яка вміє з кожним розмовляти його мовою.
Володимир Брюґґен. - Письменник — це людина, якій писати важче, ніж решті людей.
Томас Манн. - Письменник — це не той, хто багато пише, це той, кого багато читають.
Михайло Генін. - Письменник дорівнює читачеві.
Йосиф Бродський. - Письменник завжди буде в опозиції до політики, доки сама політика буде в опозиції до культури.
Михайло Булгаков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Живчиком життя молодих хай буде добро загалу: полегшення долі бідніших дітей цієї землі й визволення гноблених з ярма неволі... Надихана ідеями молодь ублагородниться й особисту недолю зноситиме гідно й витривало, бо чим же вона, та журба молодої, здорової одиниці, в порівнянню з долею загалу?
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Коли люди з презирством, злобою відносяться до тебе, се знак, що в тебе є скарб, якого завидують тобі і раді б його відібрати.
Тобі байдуже те, за чим побиваються вони, а вони завидують тобі рівноваги, спокою, погоди душі...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Любов, погода, ясність думки про щастя загалу, хай у душі нашій живуть, витають, хай ведуть нас до діла...
Світло i правду здобуваймо, а через те царство боже тут, на землі, і для любих братів здобути нам треба...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Не жалуй тих, що терплять без власної вини; їх доля гне, каторга в'язнить, а вони спокій окривають... у серці...
Жаль тих, що на них почуття вини затяжіло, що в грудях носять звої змій, що терплять із власної вини...
До таких душ годі прийти з потіхою, полегшею...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Чи гріш, кинений дідові, це милостиня? Можна багато так розкинути гроша, а не принести пільги терплячим братам. Милостиня живе в душі. Милостиня — се любов, спочуття, се погляд очима матері на ціле людство, се відгадування серцем укритої нужди і віддавання їй самого себе.
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся.
Віяли вітри. Пройшло життя.
Все змело, й нічого не збулося.
Марина Приходько
"Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром.
Василь СТУС
"Пам'яті Миколи Зерова", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
