Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше посеред міста вбитому лежати, ніж бачити Вітчизну захопленою і повойованою.
Діон - Коли сказали йому люди, що афіняни засудили його на смерть, відповів: "А до них – природа".
Сократ - Коли ж його спитали, що є пекло і що є в ньому, сказав: "Ні я там не був, ані зустрів нікого іншого, хто б повертався звідти".
Сократ - Як увійдете в дім, то передусім скажіть: "Мир дому цьому!".
Євангеліє - Справжні вої не ті, що часу служать, а ті, яким час служить.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На два обіди надіявся й без вечері спати ліг.
- На двох стільцях не всидиш.
- На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
- На днi кожного серця є осадок...
- На дурного не гукай, а скоріше утікай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Трудно вийти з біди, як каменю з води.
- Трудно вирвати, як псові з зубів.
- Труситься, як заєць.
- Труситься, як Каїн.
- Труситься, як мокре щеня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Тільки з мудрецями ворогували царі. І жоден цар ніколи, навіть дурний, не повісив божевільного.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Людина повинна намагатися звикнути до самотності, бо зрештою вона. залишиться віч-на-віч з собою.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Взагалі генії в одному схожі на великих полководців та імператорів: помирає той чи інший геній, а спадкоємців у нього немає.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Набагато краще красиво говорити, ніж писати.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Ніколи не стане великим письменником той, над ким не витала тінь великої біографії.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гарна жінка радує чоловічий погляд, негарна — жіночий.
Роман КРИКУН - Гарно лежить те, що лежить погано.
Олександр ПЕРЛЮК - Гасла найлегше мiняти: одне погасло — iнше стало ясно.
Ростислав ДОЦЕНКО - Гасло будівельника: "Дороби сам!".
Юрій РИБНИКОВ - Гвалт у суді: Феміду обважили на її ж терезах!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
