Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Аби танцювати вміла, а робити лихо навчить.
- Багатий, як циган на блохи.
- Багатого за ворота проводжають, щоб не впав, а бідного, щоб не вкрав.
- Багатому і чорт дитину колише, а бідному й нянька не хоче.
- Без коси і сіна не накосиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Так, як та свиня, що зненацька мішки рве.
- Така в неї душа чиста, як теє сонечко навесні: не пече, а гріє.
- Така гарна пика, що як виглянула у вікно, то три дні собаки ґвалтували.
- Така гарна, як пані намальована.
- Така гарна, як ти дівка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Одна з найбільших бід цивілізації – вчений дурень.
Карел Чапек - Немає кращої втіхи для старості, ніж розуміння того, що всю силу молодості вдалося втілити у творіннях, які не старіють.
Артур ШОПЕНГАУЕР - На самоті кожен бачить, ким він є насправді.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Ніщо так не заважає природності, як бажання здаватися природним.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Одне "сьогодні" коштує двох "завтра".
Бенджамін ФРАНКЛІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- До хорошого іноді настільки звикаєш, що стає погано.
Віктор ІГНАТЕНКО - Добре не просто там, де нас нема, а де нас ніколи і не було.
Роман КРИКУН - Довго ходити на задніх лапах може тільки людина.
Микола ПАСЬКО - Довго шукав себе, але все не там.
Микола ПАСЬКО - Досяг вершини — заліз на сусідську грушу.
Іван МАРТИШКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля, Нам про волю думать гріх! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|