Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоча багатьма землями володієш за життя свого, помер – трьома ліктями володітимеш.
Філон - Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил - Усе надмірне капосне.
Климент
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хліб їж, поки рот свіж, а як зав’яне, то і муха не загляне.
- Хліб-сіль їж, а правду ріж.
- Ховається, як собака від мух.
- Ходив волом, та став козлом.
- Хороша дитина послухає кива, а погана не послухає й кия.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Глухий, як тетеря.
- Глухому, як дурному: бовкне, як козел у воду.
- Глядить на мене, немов сміється.
- Гляне, мов окропом обіллє.
- Гляне, наче золотом обдарує.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найціннішою з книг письменника була його ощадкнижка.
Лазар Митницький. - Найчастіше в ідеї вражає те, щодо неї дійшов хтось інший.
Данило Рудий. - Найчастіше вигадують дійсність.
Геннадій Малкін. - Найчастіше свій талант закопують у грошах.
Олександр Перлюк. - Наклеп — зброя заздрості.
Софія Сегюр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- А коли безчесних ти звичаїв набрався,
Між невірними людьми жив і розживався,
- Мову стративши свою, звикся з їхнім ділом –
Осквернився навіки і душею й тілом.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Як поваги навзаєм мати не зуміють,
З двору муж, а чи жона, утікать воліють.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Нерозважливо батьки вельми учиняють,
Як одружувать дітей силоміць бажають.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Тверезий і п’яний не живуть у згоді,
Споконвіку правду цю кажуть у народі.
Климентій ЗИНОВІЇВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу
Гілкою чорних акацій.
Віра Вовк
"Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
