Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея - Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Задер носа — й кочергою не дістанеш!
- Закохався, як чорт в суху вербу.
- Знає кіт, чиє сало з'їв.
- І сам не гам, і другому не дам.
- Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крутиться, наче муха в сметані.
- Крутиться, наче на голках.
- Крутиться, наче на шпильках.
- Крутиться, наче порося на орчику.
- Крутиться, наче чорт греблею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка сміється, коли може, і плаче, коли хоче.
Жан Антуан Баіф - Жінка стала рабинею раніш, ніж з’явився раб.
Август Бебель - Жінка створена Богом, щоб її кохали: нескінченно терпіти і страждати не можна.
Ірина АЛФЬОРОВА - Жінка століттями відігравала роль дзеркала, наділеного чарівною й оманною властивістю: відбита в ньому фігура чоловіка була вдвічі більша за натуральну величину.
Вірджинія Вулф - Жінка царює, але не керує.
Дельфіна Жирарден
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо вам дали гарну освіту, то це ще не значить, що ви її отримали.
Микола ПАСЬКО - Якщо вам не подобається ваш начальник, поставте себе на його місце.
Іван ТОКАРЧУК - Якщо вже намірилися грішити, то оберіть такий гріх, котрий приносить насолоду.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви вважаєте, що гірше не буває, то у вас просто бідна фантазія.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви втратили свій шанс, не журіться, він не останній: будуть ще й інші шанси, які ви втратите.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Леся УКРАЇНКА "Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні... Зіронька сяє, Та не мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Пролісок", 1894 - Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|