Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА - Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Попівські очі, а панська кешеня. (чорт знайшов вершу, і не знаючи, що воно таке, почав воду набірати... набере, а вона і виллється. "Це" каже "хоч попівські очі, хоч панська кешеня; бо попівських очей нічим не наситиш, а панської кешені нічим не наповниш".)
- Попівське вибирання, а жидівське зараз, то все одно.
- Панський сейчас, як жидівський зараз.
– Жидівський зараз, а панський почекай.
- Миш у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть.
- Добре в світі жити попові, лікареві та котові.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, як порожній млин.
- Говорить, як сокирою слова відрубує.
- Говорить, як сопілкою грає.
- Говорить, як сорока скрекоче.
- Говорить, як у дзвін б'є.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе слухали.
Поль Клодель. - Треба доглядати свій сад.
Вольтер. - Треба жити, щоб писати, а не писати, щоб жити.
Жуль Ренар. - Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
Леонід Сухоруков. - Треба мати свою думку. Змінити її завжди зможеш.
Олег Келлер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Об'ява: «Мiняю бюрократичний апарат на самогонний».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Одна голова – добре. А з тілом – краще.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Одноголосний плюралізм.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Павук інтриг не плете, він плете гамак для мухи.
Флоріан БОДНАР - Парадокс: локшина на вухах, а ми лижемо п'яти.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ
"В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
