Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч варила, не варила, аби гаразд говорила.
- Як миле щастя.
- Чому не так!
– ... як би дали пятак! - Батькова дитина.
- Гарний, як іскра.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Роботяща, як мурашка.
- Робоча, як бджола.
- Родич, як чорт козі дядько.
- Розбалакалась, як свиня з гускою (свиня з каченям).
- Розбирається, як баран в аптеці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нелюбимий завжди самотній у юрбі.
Жорж Санд - Немає іншого засобу помститися публіці, як змусити її рукоплескати вам.
К. Гольдоні - Немає неможливого, є те, що бачиться неможливим.
Хорхе Анхель Ліврага - Немає нічого більш владного в житті людського організму, ніж ритм.
Іван ПАВЛОВ - Немає нічого більш дратівного, ніж чийсь гарний приклад.
Марк ТВЕН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли не пишеться – все заважає.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Слово у вірші – це нота музичного твору.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Ворожнеча міцніша за дружбу.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Питань нескінченна безліч, а відповідь одна: усі смертні.
Володимир КАНІВЕЦЬ - У невисловленої думки суддя один – наша совість. І від того, який цей суддя, такі й наші висловлені думки.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли. Одна вечірняя вітає їх могили, Одна вечірняя віта їх заповіт. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде... Ах, се ж душа, душа моя голодна без корму мре. Уляна КРАВЧЕНКО "Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють, А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк "Стали чорні виночерпи...",1920-1940
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|