Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - ...помилки друзів ми повинні уміти виправляти або зносити, якщо вони не серйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Добра, тобто справжня людина, завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нічого більш отруйного вiд удаваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить бiльше, нiж такі удавані друзi.
Григорій СКОВОРОДА - Побiльше думай і тоді вирiшуй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чоловік з війни повернувся, а дружина про війну розповідала.
Груз. - Чоловік зганьбив себе — жінці соромно.
В'єтнам. - Чоловік і жінка — ніби пара паличок для їжі.
В'єтнам. - Чоловік і жінка в один час зуби втрачають.
Осетин. - Чоловік і жінка одну подушку гріють.
В'єтнам.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виє, як собака в гречці.
- Визвірився, як собака.
- Вийде воно, як слива на воді.
- Вийде, як камінь з води.
- Викрутився, як в'яла риба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Подумати тільки, що на нас чекає! Репортажі графоманів з інших галактик.
Станіслав Єжи Лец. - Поезія — це те, що гине в перекладі, а також те, що гине в інтерпретації.
Роберт Фрост. - Поезія говорить більше, ніж проза за допомогою меншої кількості слів.
Вольтер. - Поезія є образ, це так; але не ярмарок образів! Дзеркало не складають з окремих дзеркал.
Фрідріх Геббель. - Поет — це істота, яка витає в хмарах, але завжди знаходить редакційну касу.
Магдалена Самозванець.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Підмочив репутацію – і кінці в воду.
Юрій БЕРЕЗА - Підсобна робота завжди знайдеться, якщо маєш диплом про вищу освіту.
Юрій РИБНИКОВ - Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії...
Михайло Грушевський - Після себе він залишив такий глибокий слід, що доводилося об’їжджати десятою дорогою.
Віктор ВОВК - Пліткарки говорили ні про що, зате — про всіх.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Лис іде, як мокра курка,
Вовк Неситий ззаду штурка, А Медвідь веде за шнур. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - А вважай на ту падлюку,
Щоб не вдрав яку він штуку, Бо то, брате, хитрий звір! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Вуйку, ми ж одного роду!
З вами я в огонь і в воду! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Все за мід я дать готовий,
Над усе я мід люблю! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|