Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поздоров Боже того, — ми в кого.
- Роди Боже і на камені.
- Спасибі Богу, усім святим, і вам — за хліб, за сіль.
— Матері Божій, і тобі господарю, господине і вам діти. - Хай вам Христос дає, чого ви у Бога просите.
— Нехай вам Бог додає. - Син небесний нехай вас пострічає!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
- Дівка, як вівця.
- Дівка, як вогонь.
- Дівка, як горлиця.
- Дівка, як тополя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди, які ненавидять правду, ненавидять також і людей, що мають сміливість висловлювати її.
Франсуа Фенелон. - Людина — єдина тварина, яка вміє сміятися, хоча якраз у неї для цього найменше приводів.
Ернест Гемінґвей. - Людина — це лунає гордо, а мавпа — перспективно.
Андрій Готовський. - Людина — це мавпа, дозволена цензурою.
Габрієль Лауб. - Людина — це те, в що вона вірить.
Антон Чехов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Легше б згинути враз було в борні,
Аніж тратити день за днем в журбі. Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Неволя живої душі не уб’є...Павло ГРАБОВСЬКИЙ
- Простить мучителів... я не відчую в собі сили!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні, Як одна душа!.. Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Як гірко трупом почуватись,
Безслідним полум’ям згоріть… Павло ГРАБОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ "Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ "Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|