Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Негласне діло ліпше, ніж слово недовершене.
Богослов - Слово схоже на дзеркало. Як дзеркало образ тіла й лиця показує, так і бесідою особливість душевного образу виявляється.
Фотій - Дій так, як кажеш, а не кажи діяння.
Фотій - Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
Солон - Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не пахіття (оранка), а поліття.
- Не поле родить — нива.
- Не земля родить, а літо.
- Не проси в Бога дощу, а проси урожаю.
- Не то добро, що принесеш, а то що наживеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без води каші не звариш.
- Без води навіть борщу не буває.
- Без диму й вогню нема.
- Без дощу й трава не росте.
- Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Трохи здорового глузду — й від глибокодумності нічого не залишиться.
Люк де Вовенарґ. - Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
Леся Українка. - Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Леся Українка. - Туземці південних морів не говорять англійською мовою, але їхнього запасу слів вистачить, щоб поділити голлівудські фільми на "піф-паф" і "цьом-цьом".
Марлон Брандо. - Тупою сокирою не стільки нарубаєш, як утомишся.
Касіян Сакович.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З усіх моїх найкращих друзів найкращий друг — це я.
Василь ТИТЕЧКО - За газ плачу і через газ плачу.
Василь ТИТЕЧКО - За коротке життя таки мало встигаєш зробити, але стільки накоїти.
Віктор ІГНАТЕНКО - Зав’язав зі шкідливими звичками, бо... помер.
Василь ТИТЕЧКО - Завдяки медичній реформі оздоровився не один реформатор.
Сергій Коломієць
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
