Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов - Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
Демосфен - Добрим, благим людям слід довірятись норовом і словом, а не клятвою.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голодний як собака.
—... пес.
- Їсти — аж живіт до спини тягне.
- По животі мов коти лазять.
- Труситься, як мокре щеня.
— Охляв, як в дощ щеня.
- Аж шкура болить, їсти — хоч плач!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
- Крихкий, наче скло.
- Кричить, мов на пупа.
- Кричить, мов несамовита.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН ГРОЯ:
По-справжньому зараховується лише те, чого ми навчилися після того, як уже знаємо все це.
- ЗАКОН ГУТЬЄРРЕСА:
Єдина справжня Свобода — це свобода від необхідності робити вибір.
- ЗАКОН ҐІЛЬБЕРТСОНА:
Нічого не можна вважати захищеним від дурня, якщо цей дурень достатньо талановитий.
- ЗАКОН ДАГГАНА:
Найважливішою цитатою виявиться та, джерело якої ти не можеш знайти. Джерело цієї цитати буде зазначено в найбільш критичній рецензії на твою працю.
- ЗАКОН ДАННА:
Найретельніша підготовка зовсім на заміняє сліпого талану.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Час, дитинство, і дівства утрата, і слово
Вийде з вуст – не вернеться назад на віднову.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Минуть усі часи нам.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - А над усе мине час покаяння.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Мовить, знаю, Господь: “Небо і земля
Мимо ідуть!”.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Хто замолоду не хоче трудитися, в старості зле постраждає.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її —
Все свинею буде.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись...
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Леонід ГЛІБОВ
"Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ісаія. Глава 35", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
