Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
Плутарх - Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
Плутарх - Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен - Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
Демосфен - Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям – ні, відповідав він: "Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні".
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не вір тому, хто завжди в усьому зі всіма погоджується. (узбек.)
- Якщо жеребця не об’їздиш змолоду, потім до нього не підступитись. (узбек.)
- У кожному табуні є брикливий кінь. (узбек.)
- Коли змія стає старою, жаба їздить на ній верхи. (узбек.)
- Ганявся за славою — сам знеславився. (узбек.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У нього стільки правди, як у кози хвоста.
- У попа здачі, як у кравця остачі.
- У селі пан, а у городі бур'ян.
- Убрався у правду, як татарин у зброю.
- Убрався, як марюка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Про владу або добре, або правду.
Геннадій Малкін - Про свободу треба судити за ступенем свободи найнижчих.
Джавахарлал Неру (1889-1964), політичний і державний діяч Індії - Прогрес — це спосіб людського буття.
Віктор Гюго (1802-1885), французький письменник - Птах у клітці — навіть наполовину не птах.
Генрі Уорд Бічер (1813-1887), американський громадський діяч - Птаха у клітці не знає, що вона не може літати.
Жюль Ренар
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людина – всього лише шість літер, а скільки нещасть!
Флоріан БОДНАР - Людина - істота розумна, адже, на відміну від хамелеона, вона змінює свій колір цілком свідомо.
Олександр ПЕРЛЮК. - Людина – найцінніший капiтал. З неї протягом усього життя здирають проценти.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Людина він так собі, але ходить з охоронцем.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Людина потрапляє в рай чи пекло залежно від того, хто її ховає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський Назва роману, 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|