Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас.
Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет - Якщо ви осягли мистецтво радіти кожній миті, то ви багато чому навчилися.
Абул Азад - Якщо душа бачить свої недоліки, яких колись не знала, це свідчить, що вона обернулася на краще.
СЕНЕКА - Якщо зробити суворими покарання, встановити систему взаємної відповідальності за злочини, то люди не зважаться випробувати на собі силу закону.
Шан ЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За правду бьють, а за неправду і діди пьють.
- Згода дом будує, а незгода руйнує.
- Звон до церкви скликає, а сам в ній не буває.
- Здох як пес — кром души святої.
- З єдного дерева хрест і лопата.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Книга — це дзеркало. І якщо в нього зазирає мавпа, то з нього не може визирнути обличчя апостола.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Книга була з тих, що їх хочеться перекласти на якусь абсолютно непоширену мову.
Еміль Кроткий. - Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає.
Едмон і Жуль Гонкури. - Книга дуже корисна. Вона заважає думати в той час, коли телевізор вимкнутий.
Жорж Елгозі. - Книга є кубічний шматок гарячого сумління, що димить,і більше нічого.
Борис Пастернак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Цікава річ, як міцно зачіпає нас усне висловлювання таких опіній, які в писемному або друкованному вигляді викликали б саму лише посмішку та благодушну іронію.
Володимир ДЕРЖАВИН - Кому нема чого робити з власним знанням – викладає; хто не знаходять ужиття для власних ідеалів – виховує; хто не сподівається успіху в особистих справах – вдається до суспільних; хто свідомий власної нікчемності – живе заради своїх дітей.
Володимир ДЕРЖАВИН - Щоб мати тривалий успіх у першій-ліпшій галузі, конче треба вмілого користування з власних свідомо культивованих недоліків.
Володимир ДЕРЖАВИН - Бережливість щодо громадського майна рідко обходиться без надії заощадити з нього щонебудь на власну користь.
Володимир ДЕРЖАВИН - Лише страх перед лихом виправляє – аж ніяк не саме лихо, яке діє, радше, навпаки...
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
