Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Голий розбою не боїться.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожен дідько в свою дудку грає.
- Кожен дубок хвалить свій чубок.
- Кожне сільце має своє слівце
- Коли в голові січка — кожне слово калічка.
- Коли чорт і москаль що-вкрали, то поминай як звали.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Заліг, як кошеня у грубі.
- Заліз, як муха в патоку.
- Заманулось, як серед літа мерзлого.
- Замерз, як цуцик.
- Замішався, як ополоник між ложками.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У нормальній жіночій біографії — до тридцяти років хронологія, після тридцяти міфологія.
Дон-Амінадо - У нього були грішні благі бажання.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - У нього всі риси собаки за винятком вірності.
Семюел Х’юстон - У нього сім лямурниць з половиною.
А. Іванов - У ньому багато дитячого: не любить манної каші...
Майя Четвертова
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо жінка задоволена своїм чоловіком, значить, у неї нікудишні коханці.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен безробітний має право на працю!
Олександр ПЕРЛЮК - Ви самі нам допоможете, чи вам допомогти?
Олександр ПЕРЛЮК - Що ж іще реформувати, якщо вже нічого розкрадати?
Олександр ПЕРЛЮК - Вони так служать Вітчизні, що народу вже нічого не залишилося.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину, а потім горювати: любий сину, якби-то знов побачити її! Якби побачити в секунду смертну здаля, хоч раз один; дитячі втіхи згадати й принести життя, як жертву, й лягти в землі чужій, од горя тихій. Василь Барка "Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча... Сухим аскетом невмолимий час Глави читає приходу і смерти. Теодор Курпіта "Земля", 1947
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|