Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум, робить легким будь–який спосіб життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила.
- Як би той розум спереду, що тепер ззаду!
- Як битимуть, то не лаятимуть.
- Як був квас, то не було вас; а як настало квасило. то і вас розносило.
- Як буде уміть писать, буде людей кусать.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Осіннє сонце гріє, як мачуха дітей жаліє.
- Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
- Отак саме співали, як мою бабу ховали.
- Ото сказав, як ножем обрізав.
- Ох в швидка, як муха в воді.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розумних людей на світі набагато більше, ніж талановитих. Суспільство аж кишить розумниками, геть позбавленими таланту.
А. Рівароль - Розходження між белетристикою і дійсністю? Белетристика зобов’язана мати сенс.
Tom Clancy - Розчарування, посміхаючись, випливає за ентузіазмом.
Жермена де Сталь - Роки, які жінка віднімає від свого віку, не загублені: вона додає їх до віку інших жінок.
Діана де Пуатьє - Романи і комедії звичайно кінчаються весіллям; передбачається, що далі говорити вже ні про що.
Маргарита де Блессінгтон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Живе хто в світі необачно,
Тому ніде не буде смачно,
А більш, коли і совість жметь.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - За милу все терять готові:
Клейноди, животи, обнови,
Одна дороже милой – честь!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
