Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глядiть, остерiгайтеся всякої зажерливостi, бо життя чоловiка не залежить вiд достатку маєтку його.
Євангеліє від св. Луки - Покладiть на Бога надiю свою.
Євангеліє від св. Луки - Вiд кожного, кому дано багато, багато вiд нього й жадатимуть.
Євангеліє від св. Луки - ...А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.
Євангеліє від св. Луки - Вiдiйдiть вiд мене всi, хто чинить неправду!
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Піп у дзвін, а чорт в калатало.
— ... в клепало, та й каже, що його
- голосніше.
- Бог Богове, а біс бісове.
- Ти йому своє, а він тобі своє.
- Йому слово, а він сто.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Збігло літо, як вода.
- Звивається, як ведмідь у танці.
- Звивається, як в'юн посолений.
- Звивається, як гадюка.
- Звивається, як муха в коломазі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ох, до чого ж важко бути родзинкою! Особливо в ящику з ізюмом.
Фелікс Кривін. - Очі читача — суворіші судді, ніж вуха слухача.
Вольтер. - Пабліситі, пабліситі, ПАБЛІСИТІ — ось найважливіший моральний чинник і наймогутніша сила нашого громадського життя.
Джозеф Пулітцер. - Палиця має два кінці. Його били обома.
Борис Лєсняк. - Пам'ятай, що більшість твоїх слів — зайві.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Демократія — це влада народу, тому можновладці за все, що скоюють, ніякої відповідальності не несуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це влада олігархів плюс лохалізація всієї країни.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли вся влада належить народові, а всі органи влади — олігархам.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли за кого не проголосуй, країною будуть правити олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія зайшла далеко, але нас посилають ще далі.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
