Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками. Тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо.
Велесова Книга (38-А). - Це душі Пращурів наших од Іру дивляться на нас і там від жалю плачуть, і дорікають нам, що не берегли ми Прави, Нави і Яви, не берегли Богів, та ще й глузували. Це істинно, що не достойні бути Дажбожими внуками.
Велесова Книга (1). - Якоже видіти не дав Богдаждь будучину смертним, тож восхвалимо премудрість Його, а старе спом’янемо, і що відаємо – речемо.
Велесова Книга (38-А).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли сам пан коло брами, то слуг у нього мало.
- Казав пан, та й зробив сам.
— Люди, християни, а нуте!., або я й сам.
- То пан хороший, як багато грошей.
- Ліпше держатись у богатого пана за клямку, як у бідного за столом сидіти.
- Пани наші, пани голоколінці: ми у вас служим, а ви у нас хліба просите.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорна, як жук.
- Чорна, як смола.
- Чорний, як ворон.
- Чорний, як вороняче крило.
- Чорний, як гадюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Читання робить з нас іммігрантів. Воно штовхає нас у бік від дому, але, що набагато важливіше, воно знаходить для нас будинок повсюду.
Джін Ріс - Читач буде рівно настільки розумним або дурним, наскільки ти його вважаєш таким — бо спочатку з’являється текст, а потім вже — читач.
Андрій Архангельський. - Читачі бувають різні. Одним автор повинен пояснювати те і інше, тоді як інші, мабуть, самі могли б пояснити автора.
В. Гомбрович - Читаючи вперше гарну книгу, ми відчуваємо те ж почуття, як при знаходженні нового друга. Знову прочитати вже читану книгу — значить знову побачити старого друга.
Вольтер - Чого ти скаржишся, поезію поважають тільки у нас — за неї вбивають. Адже більше ніде за поезію не вбивають...
Мандельштам
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Приватна власність гарна, коли вона моя.
Олександр ПЕРЛЮК - Приводу для оптимізму ви можете і не мати, зате бути оптимістами зобов'язані.
Олександр ПЕРЛЮК - Прийде час — і ми дізнаємось, як живемо сьогодні.
Олександр ПЕРЛЮК - Про смаки не сперечаються, але пику набити можуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Про що можна писати без остраху, то це про те, що в нас уже свобода слова.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Причинна", 1837
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
