Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Звичайно, з нового поняття у головi мандрiвника повинно виникати бажання.
Григорій СКОВОРОДА - Іншого шляху для нього і вiдмiнного вiд першого простування.
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гiркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вiрю, що бiльше єлею має в своїй гладкостi улесник, нiж батько, коли карає, i що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема”.
Григорій СКОВОРОДА - Не роби благим зла, а плотi – Богом.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До булави треба голови.
- Аби була булава, то найдеться голова.
- Пропали пани гетьмани, а кобила порох зїла.
- Коли не піде, то вже і не піде.
- Попитав вже я і пня і колоди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Припав до води, як муха до меду.
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
- Прирівняли, як горбатого до стіни.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що ми називаємо злом, є всього лише неминучістю в нашому нескінченному розвитку.
Франц Кафка - Те, що ми називаємо лібідо, було засуджено церквою як первородний гріх, а те, що ми звемо підсвідомістю, було для середньовіччя підбурюванням диявола.
Уолтер Гібсон - Теоретик, який при кожній нагоді створює нові теорії, порівняно безпечний. Але той, хто починає з помилкової гіпотези і потім все підганяє під неї, — справжня чума для людського розуму.
Честертон - Ти ніколи не вирішиш проблему, якщо думатимеш так само, як ті, хто її створив.
Альберт ЕЙНШТЕЙН - Ти побачиш, як був побудований будинок, тоді, коли він буде горіти.
Ромео Кастеллуччі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тонучий державний корабель першою покидала злочинна кают-компанія.
Леонід ЗАБАРА - У вирі життя найчастіше тонуть люди з важким характером.
Роман КРИКУН - У відчинені двері ломляться ті, хто зруйнував стіни.
Флоріан БОДНАР - У мене ніколи не було проблем з нашим поганим народом, а тільки з нашою хорошою владою.
Василь КРАСНЮК - У морі брехні головне — добре плавати.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ
"До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
