Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля.
Демокріт - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де ви мого батька піймали?
— У коморі!
— Е, у коморі! ви його у степ пустіть, та й піймаєте!
— Цигане, твого сина в коморі піймали!
— Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні — то б то йому було стидно!
- Тату, я зловив Татарина!
— То веди його сюда!
— Не ведеться бо! — То держи його!
— Не держиться бо! — То пусти його!
— Не пускається бо!
- Ви у трьох, та злякались вовка, а ми у семи, та втікали від сови.
- Трьом, та кози боятися.
- Не бійсь, я ж є смілий (як нічого гаразд і боятись).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стережись тих вечорниць, як мати тебе від вогню стерегла.
- Стіл зроблено, як вилито.
- Стільки з того користі, як з чорта смальцю.
- Стільки зробить, як комар надзижчить.
- Стільки має, як голодний за зубами.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханню всі віки покірні.
Олександр ПУШКІН - Коханню всього мало.
Воно має щастя, а хоче раю, має рай — хоче неба.
О люблячі!
Усе це є у вашому коханні.
Зумійте тільки знайти.
Віктор Марі Гюго - Кохання — єдина пристрасть, що не визнає ні минулого, ні майбутнього.
Оноре де БАЛЬЗАК - Кохання – найкраща косметика.
Джина Лоллобріджида - Кохання – найсвітліша форма проведення вільного часу.
Драга
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Добровільне страхування обов'язкове.
Олександр ПЕРЛЮК - Доброму намагаються сісти на шию, щоб не задирав носа.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Доброму сідають на шию, щоб не задирав носа.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Доброчеснiсть — це добро i чеснiсть у дiї.
Ростислав ДОЦЕНКО - Довге бабине літо — найкращий вияв матріархату!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали,
а перед братом сторчака стають
і раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА
"Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє?
Крається серце від болю, одчаю,
Як тільки долю твою нагадаю, -
Горе моє!
Микола ВОРОНИЙ
"Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА
"Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату -
Ачей, вам там покажуть
Хоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА
"Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
