Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА - Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто змок, той води не боїться.
- Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
- Шабля ранить тіло, а слова душу.
- Як овечка: не мовить ні словечка.
- Без грошей чоловік нехороший. (Укр.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тупа, як ступа.
- Тупа, як товкач у ступі.
- Тупий, як липовий дривітень.
- Тупий, як обух.
- Тупий, як пень.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди народжуються на виконання соціального замовлення й із власної ініціативи.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди, зауважу, люблять думки, які не змушують думати.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Людина — побічний продукт кохання.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жити серед дурнів і негідників на батьківщині набагато важче, ніж воювати з її ворогами поза її межами.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Життя значно поліпшилося б, якби побільше дурнів були ще й ледарями.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Життя йде своїм шляхом, а дурні — своїми дорогами.
Флоріан БОДНАР - Жінка, якщо захоче, будь-яку справу доведе до кінця.
Віктор ІГНАТЕНКО - Жінки називають козлом того, кого їм не вдалося зробити бараном.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах. Бліді були твої уста, А в мене зацвіли шкарлатом. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо У вікна місяць — чару келих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна", 1935 - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила, Як зоря, що високо Наді мною спинилась. Юрій ЛИПА "До панни...", 1938
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|