Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Буде ще й батька женити.
- У нас самих свині не їдять.
- І нам обіцяв ще дати.
- Більше як шмат, більше як много!
- Хоч ногою заткни.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Калинова вітка, як рідная тітка.
- Каркає, як ворон.
- Качається, як бублик, голеньке.
- Качається, як собака на відлигу.
- Кашляє, як собака гавкає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наших потвор можна продемонструвати. Ви не можете сказати — ось монстри моєї свідомості, тому що тоді вони відразу перетворюються в домашніх тварин.
Жак Дерріда - Не бійся майбутнього і не стався з повагою до минулого. Невдачі лише дають привід почати знову і більш розумно.
Генрі Форд - Не будь чарівником — будь магією.
Леонард Коен - Не варто тримати в своєму будинку нічого, окрім того, що ви вважаєте або корисним, або гарним.
Уільям Морріс - Не вірте нічому, неважливо чи прочитали ви це, чи почули, якщо це суперечить вашому розуму. Навіть якщо це скажу я.
Гаутама Будда
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найбільший серійний убивця — телевізор.
Сергій Коломієць - Найважче в житті артиста визначитись, за якого кандидата в депутати вести агітацію на чергових виборах.
Василь ТИТЕЧКО - Найкращий друг — це кіт: він ніколи не дорікне, що ти жереш ночами, — він жертиме разом із тобою.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найкращий спосіб перевірити подружню вірність чоловіка — запитати його раненько, коли він ще спить: «Ти до своєї підеш чи залишишся у мене?»
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Народна прикмета: жінка вийшла з хати — буде розтрата.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Євген ГРЕБІНКА
"Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
