Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Народу багато, а людей мало.
Діоген. - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. ) - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розумний той, хто перший замовкне. (пол.)
- Розумні речі приємно слухати тільки розумному. (пол.)
- Стерегти жінку — що наливати воду в решето. (пол.)
- Тадеуш і в Америці Тадеуш. (пол.)
- Тільки чужими очима можна бачити власні недоліки. (пол.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хлюпочеться, як качка.
- Хлюпочеться, як риба.
- Ховається від роботи, наче собака від мух.
- Ховається, наче курка від дощу.
- Ховається, як мишка в нірку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кого розуміють з півслова, у того дуже маленькі гонорари.
Віктор Коняхін. - "Кодак" продає фотоплівку, але рекламує не фотоплівку. "Кодак" рекламує пам'ять.
Теодор Левітт. - Кожен дурень може сказати правду, але треба щось мати в голові, щоб до ладу збрехати.
Семюель Батлер. - Кожен має право на помилку, але не кожному дозволено вчасно помітити її.
Юзеф Йотем. - Кожен має що не сказати людям.
Сергій Бєлоусов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Імперії коштують дорого – і не лише колоніям.
Оксана ЗАБУЖКО - Література ніколи не буває невинною – навіть якщо дуже хоче бути такою.
Оксана ЗАБУЖКО - Замість робитися майстрами часу, ми стали його бранцями.
Оксана ЗАБУЖКО - В’язниця – не для поетів, поетам належиться проходити крізь стіни.
Оксана ЗАБУЖКО - Недописаний вірш утворює екологічну нішу.
Оксана ЗАБУЖКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Іван ФРАНКО "Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento! Іван ФРАНКО "Vivere memento!", 1883
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|