Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія - Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!
Євангеліє від св. Матвія - ...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Уже йому як везе, так везе!
- Йому б жить, та Бога хвалить.
- Уродись та й удайсь.
— Уродися-вдайся, а ні, то скапарайся.
- Кому як на роду написано, Щасливому сир на колоді.
- Як Настя, то й буде щастя ("прийшла молода"! — "А як зовуть"? — "Настя"! — "Як Настя і т.д. ...").
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Примостився, як кіт на сонці.
- Примостився, як сорока на кілку.
- Припав до води, як муха до меду.
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ламають шию й лавровим вінком.
Юрій Базилєв. - Лапки — для ідіотів.
Михайло Свєтлов. - Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш.
Іван Котляревський. - Лебедина пісня.
Езоп. - Легким здається слово тому, хто його кине, але важким тому, в кого влучить.
Бальтасар Ґрасіан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тепер на переправах не коней міняють, а гривні на долари.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Тепер не важливо, хто на кого вчився, важливо — за скільки продався.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Тепер не знання — сила, а звання.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Ті, кого ми інколи називаємо зірками, насправді комети: раптово з’являються, спалахують і безслідно зникають.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ті, у кого гіркий досвід, цінуються значно вище за тих, у кого просто досвід.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче.
Історична пісня - Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала.
Ой хоть пропали славні запорожці,
та не пропала їх слава.
Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісти.
Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
