Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей Леонід Лакедемонський, що мало мав воїнів, все ж йшов на персів, і хтось спитав його: "Як з військом малим йдеш на таку силу?" Відповідав: "З малим іду, але з тими, хто хоче, і достатніми для битви".
- Блаженні голодні та спраглі правди, бо вони наситяться.
Євангеліє - Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дешевше грибів.
- Дивиться на світ через рожеві окуляри.
- Дивиться, як баран в біблію.
- Дивиться, як баран на нові ворота.
- Дивиться, як кіт на сало.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Благовісний, мов у петрівку теля.
- Благородна, як свиня городня.
- Блакитний, як небо.
- Ближча сорочка тілу, як рідна тітка.
- Блима очима, як кіт на глині.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто не розуміє логіки, зазвичай не розуміє й того, що він її не розуміє.
Тадеуш Котарбінський. - Хто не спроможний вигадувати нісенітниці, той має тільки один вихід — розповідати правду.
Люк де Вовенарґ. - Хто ніколи не змінює поглядів, більше любить себе, ніж істину.
Жозеф Жубер. - Хто ніколи ні про що не запитує, той або знає все, або не знає нічого.
Малькольм Форбс. - Хто пише, як говорить, пише погано, як би добре він не говорив.
Жорж Луї Леклерк Бюффон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кажуть, на хабарі далеко не заїдеш. Отже, виходить, що хабарники таки не ходять пішки.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Кажуть, надія помирає останньою. Матимемо надію, що не помремо раніше за неї.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Кажуть, що наша економіка помітно шкутильгає. Якщо гарно придивитися, то в неї взагалі ДЦП.
Василь ТИТЕЧКО - Кажуть: купається в грошах, мов карась у сметані. Але немає чому заздрити, адже карася в ній засмажили...
Василь КУРОВСЬКИЙ - Казати те, що думаєш, неважко, але боляче.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі? Навіщо сі тихі уста розв'язав І речі надав їм пророчі? Оспалі тут люди, в них в'ялі серця, Народ сей не вдавсь на борця". Леся УКРАЇНКА "Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний, Він старцем з лірою блукає І навіть — хто він, — він не знає, — Такий... безпам'ятний такий! Олександр ОЛЕСЬ "О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями; Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди Тих, що нарід вели манівцями. Петро Норманський "Духом все молоді...", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|