Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
| Давня мудрість / 1612 | |
|
- Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
ЕЗОП - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
КОНФУЦІЙ - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
- Ворог не той, хто наносить образу, а той, хто робить це навмисне.
ДЕМОКРІТ - Все для всього завжди.
Будда
| Ще.. |
|
|
|
|
| Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З свинячим писком та в пшеничне тісто.
- За перебір — чорта у двір.
- За погану звичку і розумного дурнем вважають.
- Захлинається, як Рябко сироваткою.
- Звичка — не рукавичка, на кілочок не повісиш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біжить, як окропом ошпарений.
- Біжить, як тінь.
- Біжить, як швець з чобітьми на базар.
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
- Біла, як береза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Йому подобалося, що журнал не повертав рукописів: це певною мірою лестило його самолюбству.
Н. Станіловський. - Від кохання народжується кохання.
Софокл. - Кохання – поезія і сонце життя.
Бєлінський. - Всяке кохання справжнє і прекрасне по–своєму, тільки–б воно було в серці, а не в голові.
Бєлінський - Якщо вже помилятись, то нехай це буде по велінню серця.
Байрон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не такі ми бідні, щоб не прогодувати кількох мільярдерів.
Василь МОМОТЮК - Не хлібом єдиним живе котлета.
Флоріан БОДНАР - Несли відповідальність — не донесли. «Ми, — кажуть, — не донощики!».
Флоріан БОДНАР - Нині дресирувальники говорять своїм улюбленцям: «Дай на лапу».
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніщо так не прикрашає жінку, як тимчасова відсутність її чоловіка.
Н. ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море! Іван ФРАНКО "Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, — Я ж не люблю її З надмірної любови. Іван ФРАНКО "Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю! Леся УКРАЇНКА "Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Борис ГРІНЧЕНКО "Землякам", 1898 - Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка" 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|