Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.
Євангеліє від св. Матвія - Люби свого ближнього, як самого себе.
Євангеліє від св. Матвія - Верблюдовi легше пройти через голчине вушко, нiж багатому в Боже Царство ввiйти.
Євангеліє від св. Матвія - I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.
Євангеліє від св. Матвія - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не тим наші діди поголіли, що солодко пили та їли, а мабуть на їх гроші крах прийшов.
- Не тим поголіли, що солодко їли, а тим що не гляділи.
- Не тому прісно, що не кисло, але тому, що не рощиняно.
- Не тому плачу, що мама вмерла, а що нога змерзла.
- Не тоді мені неділя, як сорочка біла, а тоді, коли мала час узяти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Позеленів, як трава.
- Поїхала, наче гілка з дерева відірвалася.
- Покарали, як кота мишами.
- Покотилась сльоза, як холодна ранком роса.
- Поле не оране, як сім'я не міряне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- В усіх нас завжди досить сили, щоб переносити нещастя інших.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - В хвилини найвищого напруження все помітніше зростає людина.
Т. ДРАЙЗЕР - В цьому світі кожна людина завжди буде керуватися тільки власними інтересами. Ми не повинні намагатись усунути це, ми повинні прагнути того, що корисливість нахабних людей хоча б в дещо більшій мірі співпадала з інтересами, які мають гарні люди.
Самуель БАТЛЕР - В чому тільки не переконує людину страх і надія!
Люк де ВОВЕНАРГ - Вади, які ми висміюємо в інших, сміються над нами в нас самих.
Браун
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли уроки історії погано засвоюються, вони повторюються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Демократами не народжуються, в них перефарбовуються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ми всі – діти свого часу. Але не всі рідні.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Щоб захисти честь мундира, дехто жертвує своєю власною.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Не всі перефарбувались. Дехто просто відмився.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО "Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО "Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Їсте, п'єте, спите і любите Вкраїну... Як не любить її, безсудницю, коли за те, за те одно, що вміли гнути спину перед ледачими людьми, як і самі, діди, батьки та й ви з синками та дочками постали значними людьми або й панками!
Пантелеймон КУЛІШ "Вельможній Покозаччині", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi. Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги. Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи. Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті. Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день. То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію! - Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|