Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нiхто бiльшої любовi не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзiв своїх
Євангеліє від св. Івана - Мертвий сорому не має.
«Повість минулих літ» - Якщо хтось на цьому світі бідний - то буде й на тому, якщо хто багатий тут – то буде і там.
«Повість минулих літ» - Для Русі пиття – веселість, не можемо без того бути.
«Повість минулих літ» - Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дівчина без хлопця, як риба без води.
Чеськe - Дівчина жалілась: «Заміж — мала, а по воду — велика.
Груз. - Дівчина любить вбрання, хлопець — коня.
Тувинська - Дівчина не стане на порі, поки не спряде лантух вовни.
Норв. - Дівчина така, яку виховали, а полотно таке, яке виткали.
Баскськe
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Свистить, мов куля.
- Свистить, як соловейко.
- Свіжа, мов квітка.
- Свіжа, хороша, як сироїжка.
- Свіжа, як квітка вранці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Легше обізвати когось повією, ніж бути нею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ледар — людина, що не робить вид, що працює.
Альфонс Аллі - Ледве не все найцікавіше в житті відбувається нижче пояса.
Джон Мортімер - Ледь тільки діти стають слухняними, матерям стає страшно — чи не помирати вони зібралися?
Р. Емерсон - Лжепророки самі реалізують свої прорікання.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З таким харчуванням можна кохати лише християнською любов’ю.
Олександр ПЕРЛЮК - З такою пикою можна заткнути за пояс будь-якого академіка.
Олександр ПЕРЛЮК - За великі гроші і вiра щира!
Олександр ПЕРЛЮК - За все треба платити, а тим паче за те, щоб не платити.
Олександр ПЕРЛЮК - За пакет крупи я більше не продамся, інша річ — за два.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
