Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Його до ліса, а воно до біса.
— Його тягни до ліса, а він лізе до біса.
- Ти йому плюй в очі, а він каже — дощ паде.
— Хоч води лий в очі, то
- скаже — дощ іде.
— Плюнь йому в очі, а він каже — "ще ж двічі".
- Піп з хрестом, а чорт з хвостом.
- Піп своє, а чорт своє.
— Піп своє править, а той — убий його сила Божа
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.
- Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
- Осінній іній - на суху й сонячну погоду.
- Осінь збирає, а весна поїдає.
- Осінь усьому лік веде.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Більшість теорій — лише переклад старих думок на нову термінологію.
Григорій Ландау. - Благословенне слово, що гартує!
Леся Українка. - Бог думає про нас. Але він не думає за нас.
Жан Кокто. - Бог живе лише в правді, в брехні біс одвіку, В кому правда — Господь там, лжа — біс чоловіку.
Семен Климовський. - Бог захотів подарувати людству ентузіазм, щоб компенсувати відсутність розуму.
Едмунд Берк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли жінка дозволяє, чоловік фантазує.
Юрій РИБНИКОВ - Секс без любові спустошує.
Юрій РИБНИКОВ - Для егоїста не так важливо кохати, як бути коханим.
Юрій РИБНИКОВ - До піднесеної любові треба піднятися, до насильства — низько впасти.
Юрій РИБНИКОВ - Стримана жінка тримає коханця в руках, а чоловіка — на відстані.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО
"Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні,
Як пташина без гніздечка
На німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю,
І розіллється слава України
По всій вселенній, од краю до краю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша!
Ми всі тепер сидим в тюрмі!
Всі п'єм одну ми скорбну чашу,
Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Смутні картини", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
