Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Держиться, як пісок на вилах.
- Нема лісу без вовка, а села — без лихого чоловіка.
- На другого промова, а про себе ні слова.
- Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися.
- Брехун раз правду на рік скаже, та й то кається.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потяг, як Тарас лозами.
- Похмурий, як туман.
- Походжає, як пава.
- Почервонів, як мак.
- Почервонів, як рак печений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Погано, коли у людини все сіре: і душа, і думки, і погляд. Сірі тільки перепілки гарні.
Михайло Стельмах - Сердяться слабкі душі, сильні — ненавидять або прощають.
Г. Тютюнник - Сором часто забороняє те, чого не забороняють закони.
Сенека - Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Василь Симоненко - Тільки дурні можуть бути непохитними у своїй упевненості.
Монтень
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кров людини для комара — що бальзам Біттнера для людини.
Юрій РИБНИКОВ - Поки бог спить, чорт розгортає бурхливу діяльність.
Юрій РИБНИКОВ - Старий баран нових воріт не визнає.
Юрій РИБНИКОВ - На ситий шлунок і вовк буває добрим, а на голодний — і вівця вовком виє.
Юрій РИБНИКОВ - Пригрів на грудях змію, тепер доводиться годувати зміїний виводок.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь! Догоряють українські ватри, догоряє український весь край... Василь СТУС "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|