Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ - Чим хто значніший, тим менше може собі дозволити; що в пересічній людині вважають дратівливістю, те в людині, що має владу в своїх руках, вважатимуть жорстокістю і тиранством.
Юлій ЦЕЗАР - Чого не слід робити, того не роби навіть у думках.
ЕПІКТЕТ - Шлюб, якщо вже говорити правду, зло, але зло необхідне.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На зло кумі корову продам, хай мої діти молока не їдять.
- На чужій мотузці в колодязь не спускайся.
- Не бери до рук заліза, поки на нього не плюнеш.
- Не все коту масляна.
- Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву витолочила.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чоловік, як орел.
- Чоловік, як стовп, а робить, як віл.
- Чорна орда, як гайвороння на полі.
- Чорна, мов циганка.
- Чорна, як жук.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нація яка може і має бути врятована однією-єдиною людиною, не заслуговує пощади.
Йоганн Зейме - Начебто одеситка, а логіка як у жінки.
NN - Наша щирість здебільшого викликана бажанням поговорити про себе і виставити свої недоліки в сприятливому світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Не бійтеся досконалості.
Вам її не досягти. - Не будемо намагатися зрозуміти один одного, щоб один одного не зненавидіти.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли покращують життя народові, про ближнього ніколи подбати.
Валентин ЧЕМЕРИС - У морі байдужості штормів не буває.
Валентин ЧЕМЕРИС - Спеціалістами зі Святого Письма частіше виступають дияволи.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли їси очима, маєш ту перевагу, що на ціни можна й не звертати уваги.
Валентин ЧЕМЕРИС - На вельможній руці й мізинець почувається вказів-ним перстом.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря, Та принеси в Україну Козацькую волю! Олександр КОНИСЬКИЙ "Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму Спорудити з продажними попами Вселенськую безвиходну тюрму. Пантелеймон КУЛІШ "Слов'янська ода", 1882 - Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні. Страшніш тюрма у рідній хаті, Неволя в рідній стороні. Олександр КОНИСЬКИЙ "Я не боюсь", 1883 - "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|