Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легше зносити терпляче те, що нам не виправити.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Лише наближаючись до гармонічного звучання, ми здатні осягти таємниці, заховані у мовчанні.
ПІФАГОР - Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
Солоній - Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій - Ліки діють повільніше хвороби.
Тацит
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Обоє рябоє.
- Обоє рябоє.
- Обоє рябоє.
- Обсіли діти, як квочку курчата.
- Обувшись в мої чоботи та мене й лає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розклався на покуті, як святий.
- Розкрив рота, як ворота.
- Розкрякалися, мов круки.
- Розкудкудакалась, мов квочка над курчатами.
- Розлетілось, як липове клиння.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як прикрості, так і насолоди шлюбу розсудливі люди тримають у таємниці.
Мішель МОНТЕНЬ - Як ти причесана, так тебе і слухають.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Як тільки бачив дівчат одразу відчував себе негідником.
Геннадій Малкін - Як тільки ви уявите, що не в змозі виконати визначену справу, з цього моменту її здійснення стає для вас неможливим.
Бенедикт Спіноза - Як тільки дурень похвалить нас — він вже не здається нам таким дурним.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Переслухати жінку ще можна, а переконати — зась.
Віктор ІГНАТЕНКО - Підвищили рік виходу на пенсію. Йду на роботу. Пам’ятаю, що працюю, а де — ніяк не згадаю.
Валентина БУГРІЙ - Після зняття недоторканності у деяких депутатів виникає невловимість.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Пішохід завжди правий, доки живий.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Плюралізм думок — це коли ніхто нікого не чує. Бо всі говорять.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|