На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Мудрому мужу не гідно каятися, а – промислити.
       Епіхарм
  • Кожен, хто чинить гріх, раб гріха.
       Євангеліє
  • Благі Благим споконвічно створені були, так і грішні злими.
       Сирах
  • Розум не викорінює пристрасті, але їй супроти виться.
       Йосип
  • Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
       Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Допався, як Мартин до мила.
       
  • Доргібсь до корита (до влади), як Мартин до мила.
       
  • Дорога в нікуди.
       
  • Дорога ложка до обіду.
       
  • Дощ ллє, як з відра. Періщить.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Гарний, як перепічка.
       
  • Гарний, як пес базарний.
       
  • Гарний, як сіно в годину.
       
  • Гарний, як спить та ще й лицем до стіни лежить.
       
  • Гарно, як свині в дощ.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Там, де нема життя, розцвітає життєствердне мистецтво.
       Володимир Голобородько.
  • Там, де нічого не можна, все роблять як виняток.
       Віктор Коняхін.
  • Там, де пропаганда волає про свободу, вона суперечить самій собі.
       Теодор Адорно.
  • Там ми нікому не потрібні. Але, може, це і є свобода.
       Олег Келлер.
  • Татуювання: "Тут могла бути ваша реклама!".
       Євген Микунов. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
       Володимир МОНОМАХ
  • Що є ліпше й чудовіше, аніж жити братам разом?!
       Володимир МОНОМАХ
  • Віра виникає тоді, коли є мученики.
       Валентин МОРОЗ
  • Коли води мало, краще не дратувати вогню.
       Валентин МОРОЗ
  • Бува, мовчанка голосніша за крик.
       Валентин МОРОЗ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Поезія — рідна сестра моя.
    А правда людськая — наша мати.

       Ліна КОСТЕНКО
    "Доля", 1962
  • Є вірші — квіти.
    Вірші — дуби.
    Є іграшки — вірші
    Є рани.
    Є повелителі і раби.
    І вірші є —
    каторжани.
    Крізь мури в'язниць,
    по тернях лихоліть —
    ідуть, ідуть по етапу століть...

       Ліна КОСТЕНКО
    "Є вірші", 1962
  • Поете,
    вмій шукати і чекати!
    Найкращий вірш не ходить на свободі.

       Ліна КОСТЕНКО
    "Все більше", 1962
  • Перо, мій скальпелю вогненний,
    Ти мій жорстокий лиходій,
    Мій дикий поклик цілоденний,
    Первоцвіт мій, перволюб мій!

       Іван Драч
    "Перо", 1965
  • Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
       Михайло ОСАДЧИЙ
    "Більмо", 1968
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ