Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як бачення над усім єством царює, так і мудрість – над усією благодаттю.
Соломон - Мудра порада ліпше багатьох рук, і мудрий ліпше дужого.
Діодор - Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор - Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ой недобрий хтось, тер хрін!
- Хрін каже "я добрий з мясом", а мясо каже: "я і без хріну добре"!
- Ота хрінова мати (редька).
- Редьку їсти з панами, а спати з свинями.
- Хрін та редька живіт упушили — мед та горілка все те потушили.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
- Готуй влітку сани, а взимку воза.
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Що менший екран у телевізора, то менше його заповнюють насильство й секс.
Євген Микунов. - Що міцніші слова, то слабкіше вони переконують.
Цаль Меламед. - Що може бути підлішим за плітки, які виявляються правдою.
Борис Крутієр. - Що сльози там, де навіть крові мало!
Леся Українка. - Що стало кумедним, те вже не може бути небезпечним.
Вольтер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли вже на нас скаржитимуться “сусіди”, що ми – імперіалісти, окупанти, підбійники, їхні гнобителі?!
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Вождь може постати лише з гущі нації.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Правдивий Вождь не потребує чужих зразків.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Коли б наші політики у своїх політичних акціях брали за підставу історію, то не було б стільки розчарувань і катастроф.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Що нам потрібно? Не губити зв’язку з предками і думати про своїх нащадків.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля",1902 - Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля".1902 - Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|