Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл. - Не держава — де владикою один.
Софокл. - Не дуже будь праведним і не надто мудрим — навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир Мономах - Не йди за більшістю на зло.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
- Брехні слухають, а брехунів б’ють.
- Брехун бреше, а дурень віри йме.
- Був би ліс, а сокира знайдеться.
- Був би хліб, а до хліба що-небудь знайдеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вилупив очі, як баран.
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
- Виплуталася, як Настя з личаків.
- Виприщився, як чиряк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Правдива людина зрештою приходить до розуміння, що вона завжди бреше.
Фрідріх НІЦШЕ - При наявності гучного голосу майже неможливо мати тонкі думки.
Фрідріх НІЦШЕ - Слугувати сильному слабшого примушує прагнення панувати над іще слабшим: без цієї втіхи він не може аж ніяк обійтися.
Фрідріх НІЦШЕ - Сміятися – значить бути злорадним, але з чистою совістю.
Фрідріх НІЦШЕ - Справді, ніхто не має більших прав на нашу повагу, ніж той, хто хоче і може бути справедливим. Бо у справедливості поєднуються вищі і найрідкісніші чесноти, як у морі, що приймає і поглинає у своїй непізнанній глибині річки, що впадають у нього з усіх сторін.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для неука дуже легкий спосіб зрікатись: не бачив Америки – значить, нема, не чув про Канта – значить, вигадали!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Ми всіх пригорнули б до серця охоче,
Якби нам хоч трохи свободи!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Спізнаймося самі, вважаймо на брата, –
Тоді нас ніхто не здолає.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Співай, ридай і будь готовий
Замість лаврового терновий
Вінець узяти на чоло.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Але що смерть?.. Хвилинна страта,
А далі – слава голосна...
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під нозі топтали!
Слава не вмре, не поляже,
Од нині довіку!
"Дума про козака Голоту"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
