Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Духовна зброя сильніша за тілесну...
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого кращого, як хороше виховання...
Григорій СКОВОРОДА - ...Все те не наше, що нас покидає.
Григорій СКОВОРОДА - В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чужих богів шукає, а своїх дома має.
- Шафрану не перетрешь, а жінки не перепрешь.
- Швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся.
- Шило в мішку не утаїться.
- Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Своя хата, як покришка.
- Се не так швидко, як на мертвого сорочку шити.
- Се так, неначе панщину робити.
- Село, неначе писанка.
- Сердита, як відьма.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не пишіть так, щоб думкам було надто тісно,залиште місце для однієї думки редактора.
Євген Сазонов. - Не пливи за течією. Не пливи проти течії. Пливи туди, куди тобі треба.
NN - Не повторюй пліток, як папуга. Додай щось від себе.
Вєслав Брудзинський. - Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті. Леся Українка. - Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Леся Українка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Одного голого і десять злодіїв не роздягнуть.
Степан АБРАМ’ЮК - Олігархи батьківщину не продають — вони її просто скуповують.
Григорій КОРКАЧ - Оновляється й освіта, в школах будуть народжуватися діти.
Валентина БУГРІЙ - Оскільки мільйонерів у державі все більшає, все меншає того, що можна вкрасти.
Віктор ІГНАТЕНКО - Парадокс мрій: раніше всі мріяли про ринкову економіку, тепер усі мріють про дешеву ковбасу.
Григорій КОРКАЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє. Як згадаю Україну, Серденько заниє. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля - Іззивай їх, моя думо, На ріднеє поле. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|