Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт - Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен - Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа дух є.
Євангеліє - Світлого та славного мужа не вишина батьківська творить, а душевна доброчинність.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Який рік — така й гадюка.
Караїмське - Сонце брудом не замажеш.
Караїмське - Творець правди знайде правду.
Караїмське - Текуча вода свій шлях знайде.
Караїмське - Тисяча золотих — мишачій норі (безцінна навіть найменша можливість порятунку).
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелене, як лоза над водою.
- Зелений, як огірок.
- Зелений, як у сосни гілки.
- Земля м'яка, як пух.
- Зерно, як бурштин.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ви дивитеся телевізор, ви, повинні були, помітити, що гарні хлопці перемагають поганих завжди, крім новин о дев’ятій.
З книги Е.Маккензі "14 000 фраз..." - Від получки до получки — важко. Від хабара до хабара — ще важче.
Леонід Крайнєв-Ритов - Дай, Джим, на щастя в лапу мені!..
Михайло ГЕНІН - Дали на лапу — підстав іншу.
Яцек Вейрох - Дали хабар — і восторжествувала законність.
Олександр ФЮРСТЕНБЕРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Будеш озиратися назад — спіткнешся.
Леонід БАННІК - Будь-який високодохідний бізнес починається з продажу совісті.
Роман КРИКУН - Важко боротися зі шкідливими звичками — дуже вони спритні. Тільки-но куріння поборов — дивись, уже напився з радощів.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Велика капость для ближнього — це лише маленька радість для недалекого.
Флоріан БОДНАР - Взяти людину за горло можна і телефоном.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти
Впились кров'ю. А хто винен?
Ксьондзи, єзуїти.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині,
В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
