Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, як же може людина сама себе навчати, відповідав: "Що забороняє іншим, те хай і собі заборонить".
Демосфен - Цей каже: "Кожен з нас два міхи носить: один перед собою, а інший ззаду. У передній кладе чужі гріхи, а в задній – свої".
Езоп - Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19) - Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Научу я тебе в середу пишку їсти.
- Наша Парася на все здалася.
- Наше діло мірошницьке: підкрутви, та й сів.
- Нашим салом та по нашій шкурі.
- Нащо Лесці намисто!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Діти, як квіти: поливай, то ростимуть.
- Діти, як кукіль (такі малі).
- Дметься, як жаба в болоті.
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як шкурат на вогні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що довший язик, то частіше об нього спотикаєшся.
Борис Крутієр. - Що є доброго в наших теленовинах, так це гарненькі телеведучі.
Борис Крутієр. - Що "з'ясується" в бесіді, цього ніхто не знає наперед.
Ганс Ґеорґ Ґадамер. - Що коротша пам'ять, то довші мемуари.
Юрій Нікольський. - Що краще вчення, то краще ми його спотворимо.
Аркадій Давидович.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Політичні трупи ще не раз переживуть власні похорони.
Флоріан БОДНАР - Попри те, що далі — нікуди, наші зверхники відкривають нам усе нові далі.
Флоріан БОДНАР - Поспівчувайте ситій владі: їй не так-то легко йти в авангарді голодного народу.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Почавши з нуля, дехто згодом лише додає їх кількість.
Василь МОМОТЮК - Працював перекладачем.
З пустого у порожнє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"На вічну пам'ять Котляревському", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
