Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! СОКРАТ
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен - Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Легше зайця з’їсти, як його вполювати.
- Летів, як ангел, а упав, як чорт.
- Малі діти спати не дають, а великі — дихати.
- Мовчи, глуха, менше гріха.
- Молода була — дурна була, постарішала — подурнішала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як панна.
- Ходить, як переляканий.
- Ходить, як по бритвах.
- Ходить, як побитий.
- Ходить, як припутень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли бачиш рівняння E = mc2, стає соромно за свою балакучість.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Коли безсилля змушене висловлюватися з якогось приводу, воно подає це як результат вільних виборів.
Вільгельм ШВЕБЕЛЬ - Коли Бог створив людину, нестаток у Сатані відпав.
Кароль Бунш - Коли вже незмога для любові, є ще сили для ревнощів.
Марія Домбровська - Коли ви — далеко, я неспокійний, самотній, нещасливий, обтяжений; є тільки одна проблема, моя дорога й кохана: я почуваю те ж саме, коли ви поруч.
Samuel Hoffenstein
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- ...Що вищий театр, то нижча драматична література.
Володимир ДЕРЖАВИН - Жоден філософ не спромігся б утворити свою систему, якби почав з неухильного виконування моральних імперативів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Рубіж літературної творчості: письменник не може створити персонажа розумнішого за самого автора.
Володимир ДЕРЖАВИН - При читанні масовий читач прагне уявити собі, як усе це відбувалося б у дійсності; справжній аматор і цінитель літератури намагається уявити собі, що почував і думав автор речі, творячи її.
Володимир ДЕРЖАВИН - Історія літератури є історія літературних жанрів...
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
