Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сніп з бородою, а козак з молодою.
- Степ та воля — козацька доля.
- Страху нема там, де його не бояться.
- Терпи, козаче, горе — будеш пити мед.
- Терпи, козаче, отаманом будеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Подавився, як сто карбованців дав.
- Подивився, наче кислицю з'їв.
- Подивився, як шага дав.
- Подібний, як свиня на коня, тільки шерсть не така.
- Подібний, як сова на яструба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У людях не стільки смішні ті риси, що вони мають, скільки ті, на які вони претендують.
Франсуа де Лярошфуко. - У мене невибагливий смак: мені цілком достатньо найкращого.
Оскар Уайльд. - У мене праця негайна — для нащадків.
Жуль Ренар. - У мене силіконовий бюст, а в половини Голлівуду — штучні обличчя.
Памела Андерсон. - У мені, а не в писаннях Монтеня міститься те, що я в них вичитую.
Блез Паскаль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли ж буде юний муж, а жона старіша,
Там картина теж сумна й не буває ліпша. Климентій ЗИНОВІЇВ - Кажуть: і залізо ліпше у воді варити,
Ніж личину песю ту – злую жінку вчити. Климентій ЗИНОВІЇВ - Як ремесла свойого повсюдно доглядати,
То небеса такому в труді почнуть сприяти. Климентій ЗИНОВІЇВ - Це допоки Бог трима, лікар допоможе,
А настав кінець, ніхто врятувать не зможе. Климентій ЗИНОВІЇВ - На лікованім коні їздять небагато.
Климентій ЗИНОВІЇВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Азіатський ренесанс — це епоха європейського відродження плюс незрівняне, бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Нове мистецтво утворюють робітники і селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми.
Хто цього не розуміє — той дурень. Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Треба негайно на настирливе запитання "Європа чи "Просвіта?", відповісти: — "Європа".
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|