Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пани дрібненькі, а воші, як біб.
- Перед смертю не надишишся.
- Переливає з пустого в порожнє.
- Перемішалося грішне з праведним.
- Перша ластівка весни не робе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна, мов печеричка.
- Гарна, мов цариця.
- Гарна, наче рожа.
- Гарна, як весна.
- Гарна, як зіронька на небі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є дві точки зору на кожну річ: неправильна і моя.
Оскар Левант - Є кілька способів справитися зі спокусою; самий вірний з них — боягузтво.
Марк ТВЕН - Є люди, що повірять у що завгодно, якщо сказати їм, що це плітка.
NN - Є люди, що усе своє життя не можуть відвикнути від своєї молодості.
NN - Є люди, які випробовують таке задоволення: постійно скаржитися і пхикати.
І для того, щоб не позбавитися його, здається, готові шукати нещасть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Знаючи що береженого й Бог береже, ми на всi боки правообережні й лівообережні — щоб не дай боже комусь не догодити.
Ростислав ДОЦЕНКО - Знімайте зі своїх вух локшину, вам навішають нової!
Олександр ПЕРЛЮК - Зніміть кричущу нерівність між людьми — і зрівнювати нікого не доведеться.
Володимир ШАМША - Зняли недоторканність? Але ж можна купити неосудність.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Зробили з мухи слона — добийтеся фондів для нього.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості!
Визирати тебе буду
На кедровім мості.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Молодосте...", 1876 - Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди.
Не йди в чужий за ними край,
Найперш найди їх в своїй груди.
Іван ФРАНКО
"Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик
Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1881
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
