Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ - Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Беручи, думай, як віддаватимеш.
- Болячка даром не сяде — треба простудитися.
- Був квас, та не було вас.
- В роботі «ох», а їсти — за трьох.
- Вареники довели, що нам хліба не дали.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веселка вранці - на дощ.
- Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І чорт на старість у ченці пішов.
Володимир Даль - І я був настільки вірний моїм коханим, що інколи навіть сприяв їхнім зрадам.
Мішель МОНТЕНЬ - І я залишилася допізна і довше...
Майя Четвертова - Ідеаліст — це той, хто допомагає розбагатіти іншим.
Генрі Форд - Ідеальна дружина: дружина, що вам вірна і так ласкава з вами, начебто вона невірна.
Саша Гітрі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З радянських мильних дефіцитів та в пострадянські мильні опери...
Борис РЕВЧУН - З роками людина починає шкодувати не за тим, що було, а за тим, чого не було.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - За бугром злодій поза законом, а в нас кожен «бугор» — злодій в законі.
Борис РЕВЧУН - За гроші чому б і не погрішити. Проти істини.
Флоріан БОДНАР - За кого б нас не тримали, нам треба триматися.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі.
Євген МАЛАНЮК
"Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
Микола БАЖАН
"Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
