Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Соромливість краще, ніж лють, помагає людині.
Еврипід - Карай судом, а не гнівом.
Демонакс - Мудрість прихована і скарб незримий – яка від обох користь?
Сирах - Той мудрий муж, що мовчазний, Бога шанує, відає, задля чого мовчить.
Секост - Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Умочив руку, — у гречану муку.
- Як увійде в комору, то хочби гадюка лежала, то загнав би і вкрав.
– Хоч би гадина там сичьла, то візьме. - Майстер до чужих кайстер (кайстра — торба).
- Що побачила, то і її.
- Ні з чим не розминеться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Шастає, мов миша у пастці.
- Швидка робота, як нагла смерть.
- Швидка, як блискавка.
- Швидка, як козуля.
- Швидка, як куля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Багатьом поетам треба платити гонорар тільки за те, щоб вони не творили.
Олег Келлер. - Багатьом словам довелося довго брести пішки, перш ніж вони стали крилатими.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Базікають ті, хто не вміє думати.
Річард Бринслі Шерідан. - Банальність, перекинута з ніг на голову, залишається банальністю.
Норман Мейлер. - Банальність, сказана вчасно, стає дотепом.
Леонід Леонідов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скільки б гидоти не виїхало з країни за кордон, залишкової мерзоти на всіх вистачить.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Скільки було б злодіїв, та не в усіх є змога і талант!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Слава Богу, що є Ньютони, які працюють без яблук!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Сліпо в щось вірити чи не вірити — дві сторони однієї медалі: для дурнів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Смійся перший в оточенні гумористів. Щоб не вважали нездарою.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|