Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада - Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій. - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
- Брехні слухають, а брехунів б'ють.
- Брехня – як вугілля: як не обпече, то забруднить.
- Брехня далеко не завезе.
- Брехня і приятеля робить недругом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заговорить, як жайворонок защебече.
- Загорів, як негр.
- Загубив, як заорав.
- Загубився, як голка в сіні.
- Задається, що й поганою тріскою носа не дістанеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення забирає час читання книги і, на жаль, не замінює її.
Сілован Рамішвілі - Телебачення зображує нас ідіотами, бо ми такими і є, або ми стаємо ідіотами, бо такими нас зображує телебачення?
Борис Крігер - Телебачення існує для того, щоб виступати по ньому, а не для того, щоб його дивитися.
Ноуел Коварда - Телебачення наблизило до нас впритул світ, який закриває від нас телевізор.
Хенрік Ягодзіньскій - Телебачення шкідливе не по суті, а змістом.
Борис Крігер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Цитуючи з чужої мови, не зловживайте довгими цитатами з оригіналу, — перекладайте їх на рідну мову.
Іван Огієнко - Оголосивши учений якусь працю чужою мовою, мусить подбати, щоб була вона оголошена й мовою рідною.
Іван Огієнко - Є два способи думати: складний спосіб „інтелігентський“ і простий народній. Таке розбиття надзвичайно шкідливе народові й нації.
Іван Огієнко - Найкорисніша для народу наукова термінологія — своя рідномовна, на засадах своєї мови оперта.
Іван Огієнко - Своя добре створена й усталена національна наукова термінологія сильно збільшує цінність культури народу.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А до того — Московщина,
Кругом чужі люде.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"До Основ'яненка", 1839 - Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти
Впились кров'ю. А хто винен?
Ксьондзи, єзуїти.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
