Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА - ...ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Духовна зброя сильніша за тілесну...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тиснуться, як до дарів в церкві.
- Товпляться так (або: пхаються), як до свяченої води.
- Хапається, як попівна заміж.
- Оце роззявив двері, як теща рот.
- Чого ти скакаєш, як собака.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Маленький, як сонечко.
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Можна весь час дурити декого, можна деякий час дурити всіх, але не можна весь час дурити всіх. Авраам Лінкольн.
- Можна говорити дурниці, але не таким урочистим тоном.
Юліан Тувім. - Можна досягти досконалості в здійсненні однієї й тієї самої помилки.
Александр Кумор. - Можна дурити всіх увесь час — за умови, що рекламу подають правильно, а видатки на неї достатньо великі.
Джозеф Левін. - Можна жартувати з людиною, але не можна жартувати з її ім'ям.
Марина Цвєтаєва.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі?
Леонід СУХОРУКОВ - Іноді життя бере своє, а іноді відбирає.
Леонід СУХОРУКОВ - Слабкість будь-якої системи пропорційна міцності її бюрократії.
Леонід СУХОРУКОВ - Мова пауз дослівно не перекладається.
Леонід СУХОРУКОВ - Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|