На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
       Григорій СКОВОРОДА
  • То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • — Поки товстий схудне, то худий здохне.
       
  • — Пошли дурня, й сам будеш дурень.
       
  • — Скільки не живеш, а все дурнем вмреш.
       
  • — Склянного бога поцілувати.
       
  • — Ти йому хліба і солі, ще за пазуху дай,— а він камінь за плечима.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Старався, як мурашка.
       
  • Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
       
  • Старий, як ведмідь.
       
  • Старий, як дід столітній.
       
  • Старий, як дупло в липі.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Що коротша пам'ять, то довші мемуари.
       Юрій Нікольський.
  • Що краще вчення, то краще ми його спотворимо.
       Аркадій Давидович.
  • Що менше аргументів, то більше аргументації.
       Владислав Гжегорчик.
  • Що менше думок, то більше однодумців.
       Олег Келлер.
  • Що менше ми маємо думок, то охочіше ними обмінюємося з іншими.
       Цаль Меламед. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Життя дається тільки один раз. Та чи нормальне?
       Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
  • Життя з розмахом обов’язково когось зачепить.
       Леонід ЗАБАРА
  • Жінки легко добиваються рівності, особливо при укладанні шпал.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • З усіх полів найхлібніше — макове.
       Флоріан БОДНАР
  • За те, що риба гниє з голови, відповідальність несе хвіст.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ой люлі, люлі, химерний смутку!
    Шепоче вільха і верболіз.
    Задума квилить, шовкові вії
    Срібляться ясним брильянтом сліз.

       Петро Карманський
    "Ой люлі, смутку!", 1906
  • Але минай людські стежки, дитино,
    бо там не ходить воля, — там жура
    тягар свій носить.

       Леся УКРАЇНКА
    "Лісова пісня", 1911
  • Я ввечері цілую рожу
    І кличу сум.
    Чому, чому я жить не можу
    Та сам, без дум?

       Павло ТИЧИНА
    "Гаптує дівчина...", 1914
  • Гей, над дорогою стоїть верба,
    Дзвінкі дощові струни ловить,
    Все вітами хитає, наче сумно мовить:
    Журба, журба...
    Отак роки, отак без краю
    На струнах Вічності перебираю
    Я, одинокая верба.

       Павло ТИЧИНА
    "Квітчастий луг...", 1915
  • Я знов один, я знов один
    Ніхто питать мене не стане,
    Ніхто питать мене не стане,
    Ніхто у душу не загляне —
    Я знов один.

       Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
    "Я знов один", 1917
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ