Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай - Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт - Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен - Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа дух є.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Доброму добра і память.
- Доброта памятається, а злість ще більше.
- Добре довго памятається, а зле ще довше.
- Золото і в попелі видно.
— Золото і в болоті світиться.
— Золото і в огні блищить.
- Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорна, мов циганка.
- Чорна, як жук.
- Чорна, як смола.
- Чорний, як ворон.
- Чорний, як вороняче крило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- В дружбі немає ні боржників, ні доброчинців.
Роллан - В дружбі немає ніяких розрахунків, крім неї самої.
Мішель Монтень - В самотності кожен бачить в собі те, що він є насправді.
Артур Шопенґауер - Важлива не усамітненість місця, а незалежність духу. Поети, що жили в містах, все одно залишались пустельниками.
Емерсон - Вдвічі важче знести образи з боку тих людей, від яких ми найменше їх очікували.
Езоп
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навiть щонайкраще життя — пародiя Господнiх замислiв.
Богдан ЧЕПУРКО - Навіть сонце краще гріє не низьке, а те, що високо піднялося. А ви говорите про рівність.
Валентин ЧЕМЕРИC - Навіть якби президентом був небесний ангел, його все одно б недолюблювали за те, що він підозріло безгрішний.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо ж утискати свободу слова, якщо можна просто не друкувати сатиру?!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо курці пташині права, якщо вона їх не використовує?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
