Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський - Він, коли землю продавав, звелів оголосити, що добрі сусіди поруч.
Фемістокл - Як беззаконно згрішили, беззаконно й загинуть, а як у законі згрішили – законом засуджені будуть.
Апостол - Коли закон розуміти, тоді розум – благо.
Соломон - Належить усталений закон твердо зберігати і жодного з них не змінювати.
Бо ліпше давнього дотримати закону, ніж нового, навіть якщо і ліпшим здається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пробі кричати.
— Пробі рятуй.
— ґвалт кричить.
- Проплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс.
- Кому біда, то й плач не поможе.
- Плачся Богу, а слези — вода.
- Не вмієш пакати, а вмієш плакати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Досада шкребе, як кішка лапою.
- Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
- Дошкулив, як батогом по воді.
- Дощ ллє, як з бочки (як із діжки).
- Дощ, як з відра.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для того, щоб писати ясно, кожен творець має уявляти себе на місці читача.
Жан де Лабрюйєр. - Для того, щоб сприймати чужі думки, треба не мати своїх.
Лев Толстой. - Для успіху в житті вміння поводитися з людьми набагато важливіше від того, чи маєш ти талант.
Джон Леббок. - До аналізу наших помилок завжди залучали їх творців, а не жертв.
Олег Келлер. - До двох лих гоголівської Росії тепер додалися ще три: лупа, карієс і критичні дні.
Андрій Вансович.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми стали нацією і не можемо вже думати і прагнути інакше, ніж думає і чинить державна нація.
Юліан ВАССИЯН - Коли з погляду мети націоналізм є демократичний, то з погляду форми й методи він є диктатурою.
Юліан ВАССИЯН - Будучність і ціль нації лежать в ній самій.
Юліан ВАССИЯН - Націоналізм не знає диктатури окремого інтересу.
Юліан ВАССИЯН - Принцип повторності в історії – дуже умовний, а найменше кермується ним той, хто історію направду творить.
Юліан ВАССИЯН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
