Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тяжко козу з вовком мирити.
- Тяжко нести, та шкода кинути.
- Тяжко сіяти, коли нічого орати.
- Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
- Тятиву натягає, а стріла не летить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
- Ранні ластівки - щасливий рік.
- Сині хмари - на тепло.
- Сій вчасно - вродить рясно.
- Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми шукаємо тієї простоти, до якої треба підноситися, а не тієї, до якої опускаються.
Самуїл Маршак. - Ми ще маємо невикористані хиби.
Леонід Шебаршин. - Милістю Божою в нашій країні ми маємо три дорогоцінні блага: свободу слова, свободу совісті й розсудливість, щоб ніколи не користуватися ні тим, ні іншим.
Марк Твен. - Мильна опера — мов гамбургер у забігайлівці: ти від нього не в захваті, але їси.
Джон Стівенсон. - Мислю, отже, сміюся.
Джон Полос.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Заздрять — отже, чекай неприємностей.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Зайвих грошей не буває, бувають зайві витрати.
Валентин ШУЛЬГА - Закон — один для всіх, проте обходить його кожен по-своєму.
Олександр ПЕРЛЮК - Закон — як дишло, але все залежить від того, в чиїх руках віжки.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Закон як дишло. Він розрахований на робочих конячок.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|