Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ - Прагнучи до щастя інших, ми знаходимо своє власне.
ПЛАТОН - Прагнучи малого здобуваєш, прагнучи многого — впадаєш в оману.
Лао-ЦЗИ - Прекрасне не довговічне.
Гомер - Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.
Марк Тулій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Топчи правду в калюжу, а все чиста, буде. (в луже)
- Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чути.
- Торох — горох, змолотили — квасоля.
- Торох — об стіну горох.
- Трапилося, як сліпій курці просо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Падає, як гілка з дерева.
- Падає, як підкошений колос.
- Пазури, як у поліського злодія.
- Палає, як у гуті.
- Палає, як у печі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Смішне завдає честі більший збиток, ніж саме безчестя.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старі дурні дурніші за молодих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старі люди так люблять давати гарні поради тому, що вони вже не можуть подавати поганих прикладів.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Старість – от де справжнє пекло для жінок.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Суворість вдачі у жінок – це білила і рум'яна, якими вони відтіняють свою красу.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто вірить, того не збити.
Дмитро Донцoв - Хто зневажає рідних своїх, на такого ні в чім положитися не можна.
Іван Котляревський - Хто може дати право українцям? Воно в них самих!
Юрій ЛИПА - Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини.
Й. Г. Гердер - Хто стримався, той на теплому місці втримався.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь! Догоряють українські ватри, догоряє український весь край... Василь СТУС "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди? Оце впокоєне струміння прозрінь, радіння і біди. І що усі твої напасті, і сподівання, і жалі, як по Вітчизні вічні страсті горять, як зорі на шпилі. Василь СТУС "Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай. Василь СТУС "Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|