Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто літом жари боїться, той зимою не має чим гріться.
- Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
- Хто любить попа, хто попадю, а хто попову дочку.
- Хто людей питає, той розум має.
- Хто мовчить, той двох навчить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кисле, як оцет.
- Кисне, мов кваша.
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
- Клює, як дятел.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я знав людину, настільки мало начитану, що їй доводилося самій вигадувати цитати з класиків.
Станіслав Єжи Лец. - Я знаю достатньо, щоб промовчати.
Томас Фуллер. - Я знаю, що нічого не знаю тільки завдяки вищій освіті.
Данило Рудий. - Я маю так багато позитивних рис, що друзі не знають, за що їм мене любити.
Михайло Генін. - Я мислю, отже, я існую.
Рене Декарт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сьогодні всі письменні, всі уже вміють писати — окрім деяких письменників.
Олександр ПЕРЛЮК - Так напились, наїлись, а тут ще і ви зі своєю духовною їжею!
Олександр ПЕРЛЮК - Таке враження, що деякі письменники ще не отримали вказівки писати геніально.
Олександр ПЕРЛЮК - Талановите видно одразу. Просто деякий час його вдається не помічати.
Олександр ПЕРЛЮК - Талант повинен бути голодним, тоді він довго не протягне.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо, І духом незлобним, умом благородним Культурі спасенній служімо. Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ "Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти? Нікчемних мрій ті пориви гарячі... Як їх забуть? Куди від них втекти? Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван ФРАНКО "Строфи", 1895
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|