Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь сам собі другом.
Піфагор. - В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Цицерон - В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
Цицерон - Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть.
Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мужик без заначки, що косар без мантачки.
- На баранячому диспуті перемагають роги.
- На Весногір’я і старцю надія.
- На вовка помовка, а зайці кобилу з’їли.
- На втоптаній стежині трава не росте.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на бубні.
- Наберешся, як дід за козу.
- Набрав, як убогий у торбу.
- Набрався, як жаба мулу на вітер.
- Набрався, як лин мулу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Стань кращим і сам зрозумій, хто ти, перш ніж зустрінеш нову людину і будеш сподіватися, що вона тебе зрозуміє.
Габріель Гарсіа МАРKЕС - Станьте чесною людиною, і тоді ви зможете бути впевнені, що одним шахраєм на світі стало менше.
Т. Карлейль - Стара діва — це жінка, що сказала "ні" на один раз більше, ніж треба.
Інга Майзель - Старий чоловік: примара, що бродить будинком і гримить подружніми ланцюгами.
Магдалена Самозванець - Старі можуть повчати молодих з таким же успіхом, як небіжчики — живих.
Уілла Кадер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І як тільки цьому народові не набридне хотіти їсти?
Олександр ПЕРЛЮК - Із двох нещасних якраз і утворюються щасливі сім'ї.
Олександр ПЕРЛЮК - Іноді горілки буває настільки багато, що вже навіть не вистачає сил доповзти купити ще.
Олександр ПЕРЛЮК - Істина — у її недосяжності.
Олександр ПЕРЛЮК - Їжа — не розкіш, а закуска.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван ФРАНКО
"Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани,
І кажуть всі: варт віл свого ярма,
Дивіться, як покірно тягне рало!
Ні, ймення слов'янина недарма
Синонімом раба між людьми стало!
Леся УКРАЇНКА
"Slavus-sclavus", 1895
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
