На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Передавайте маєтки ваші і чиніть милостиню.
       Євангеліє від Луки.
  • Перш ніж наказувати, навчися коритися.
       СОЛОН, афінський законодавець (бл. 638-559 рр. до н. е.)
  • Пияцтво є вправляння в божевіллі.
       Піфагор
  • Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
       Будда.
  • Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
       Абуль-Фарадж 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • На стіл поставлять, працювати заставлять.
       
  • На те й верба, щоб на ній груші родили.
       
  • На те й голова, щоб воші мали де заводитися.
       
  • На чуже подвір’я вилами не показуй.
       
  • На чужий коровай очей не поривай, а свій май.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • До добра, як до ярма, а до зла, як до меду.
       
  • До нього доходить, як до стіни.
       
  • До тебе говорити, як до того пня.
       
  • Добра рада, як готові гроші, а лихая — готове нещастя.
       
  • Добра, як з курки молока, а з верби петрушки.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Смішне завдає честі більший збиток, ніж саме безчестя.
       Франсуа де ЛЯРОШФУКО
  • Совість – це пам’ять суспільства, засвоєна окремою людиною.
       Лев ТОЛСТОЙ
  • Совість – це тихий голос, який шепоче, що хтось дивиться.
       Юліан Тувім
  • Совість була чиста, але загублена.
       Віктор КОНЯХІН
  • Совість, продана раз, буде продана і вдруге.
       Норберт Вінер 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • У Банановому Маразмадорі офіційно мафії нема. Тому всі обов’язки мафіозі тут поки що покладено на адмінресурс.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • У бізнесі — жодної політики — суцільний кримінал!
       Олександр ПЕРЛЮК
  • У вас відібрали заводи та фабрики — запропонуйте їм забрати ще й землю!
       Олександр ПЕРЛЮК
  • У вільний від служіння народу час вони підраховують — на скільки ж мільйонів вони цей народ обібрали?!
       Олександр ПЕРЛЮК
  • У кожному чоловікові спить поет. Завдання жінки — розбудити в ньому бізнесмена.
       Олександр ПЕРЛЮК 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Що нам воля?
    Вовк поїсть нас серед поля,
    Нам про волю думать гріх!

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Ой, гірка була наука!
    Лис відразу взявсь за бука.

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Іншим сіті наставляти,
    Але добре пильнувати,
    Щоб самим не впасти в них!

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • А назустріч небезпеці
    Ліпше вийти, ніж в кутку
    Дожидать на себе грому!

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
    Нічого вже нема в найвищої істоти?

       Володимир САМІЙЛЕНКО
    "Людськість!", 1893
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ