Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших в нечесності.
Цицерон. - Чужий цьому світу той, хто не знає, що в ньому є, і не менш чужий, той, хто не відає, що в ньому відбувається.
Марк Аврелій. - Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають.
Публілій Сір - Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон - Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Раз случилось хробаку на віку, та вже й га!
— Трапилося хробаку раз на віку влізти в моркву.
- Дивись який кінець буде.
— Слідкуй за кінцем кожної справи.
- Ще косовиці нема, а ми вже сіно возимо.
- Де ще у Бога теє літо, а він вже косу клепає (по Різдві).
- Пє на вовчу шкуру.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Здоровий, як дуб.
- Здоровий, як лось.
- Здох, як пес.
- Зелена, як барвінок.
- Зелена, як жаба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Народ без законів подібний людині без принципів.
Захарія - Народу потрібні не абстрактні ідеї, а прописні істини.
А. де Рівароль - Народ, який може бути врятований лише однією людиною, заслуговує на батога.
Йоганн Зейме - Насправді демократія — порядок і дисципліна. Коли вони є, можна говорити про справжню, велику демократію.
Олександр Прохоров, губернатор Смоленської області - Нація, яка може і повинна бути врятована єдиною людиною, не заслуговує пощади.
Йоганн Готфрід Зейме (1763-1810), німецький публіцист і поет
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На новий путівець шукай нові ноги.
Григорій СКОВОРОДА - На підкованім Пегасі легше їздити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Навіщо клеїти з себе дурня, якщо й без того видно, хто ти такий?
Юрій БЕРЕЗА - Навіщо нам вороги? Ми самі собі вороги!
Іван Драч - Над усе шануйте гостя, відкіля б він не прийшов: чи простолюдин він, чи знатний, чи посол.
Володимир Мономах
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне Бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як то тяжко
Тії дні минають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
