Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той говорив, сміючись, про тих, хто жадає збагатитись: багатство талан приносить, але жадобу породжує, помірність губить.
Біон - Хоча багатьма землями володієш за життя свого, помер – трьома ліктями володітимеш.
Філон - Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дай вогню! — Дай ногу загну!
- Хліб погорів! — Не журися — не будеш поїв (поїти).
- Постій! — За постій гроші платять.
- Бабусю! — Хиба я пуп гризла, що ви зовете!
- Не спиться — хліб сниться.
— Устань, прибери з під голови.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виграв, як Вільома на оренді.
- Виграв, як дурень на костюмі.
- Виграв, як Хома на вовні.
- Видав, як наче на заріз.
- Видно, як удень.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Європа — усього лише маленький мис азіатського континенту.
Поль Валері - Єдина користь від подорожі з джентльменом це те, що є кому наглядати за багажем.
Emily Lowe - Єдина можливість для жінки змінити чоловіка по-справжньому — коли той ще в пелюшках.
Наталі Вуд - Єдина річ, що рятує нас від бюрократії — її неефективність. Ефективна бюрократія — найбільша загроза волі.
Eugene McCarthy - Єдина цікава відповідь та, котра перекидає питання.
Сьюзан Зонтаг
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У діда з бабою найщасливіший день, коли приносять пенсію, а найгірший — наступний, коли приїздять онуки.
Василь ТИТЕЧКО - У кожної жінки є щось своє, решту придбав чоловік.
Віктор ІГНАТЕНКО - У мені постійно ведуть боротьбу Добро і Зло. Але чомусь завжди перемагає Дурість.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - У морі вина переважає смак солоних жартів.
Флоріан БОДНАР - У нас не так часто буває стихійне лихо, зате постійно лиха стихія.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|