Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелось шкодувати.
ЕЗОП - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Не слово, а нещастя є вчитель дурнів.
ДЕМОКРІТ - Не сподівайся на запального друга, навіть якщо сам по собі він добра людина.
Абу-ль-Фарадж - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яка Настя, таке й щастя.
- Вхопилася б за Петра, тільки шкода, що нема.
- Довго Хима юлила, доки хлопця обдурила.
- І в Коломиї такі ж помиї.
- Чув Пилип, як пахне гриб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блищить, як скло.
- Бовкнув, як дурень у воду.
- Бовкнув, як жаба в болото.
- Бовть, як камінь у воду.
- Бовть, як цап у воду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як би швидко не летів час, він рухається вкрай повільно для того, хто лише спостерігає за його рухом.
С. Джонсон - Як всі отрути, що вмертвляють, і самітність — найсильніші ліки.
Григорій Ландау - Як добре, що людина не може йти за своєю труною! А то б у неї серце не витримало.
Леонард Джевецький - Як на мене, то щирість — просто недолік самовладання.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Як приємно вдаватися в безнадійний відчай. Це надає право ображатися на увесь світ.
Ж. Сартр
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Декотрі мільярди грошей треба відмивати одразу після друку.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Демократія — це влада народу. Але над ким?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Великих людей не конче шукай між народами великим числом. Сю правду стверджуємо вже між старовинними народами. Спартанці не числом славні, а римляни зразу малі, убогі як народ,– багаті були на героїв, майже кожна людина в них на героя виростала.
Великий народ саме у хвилинах розкладу-занепаду більше має в собі гнилі, ніж малий.
Чим більший народ, тим більше зло, скоро раз закрадеться, поширюється.
Ви, котрі маєте ясне розуміння того, що дрімає ще в народі на дні серця, що імлисте, не схоплене у виразистий вид, є ще тільки надією, прочуттям, тільки зерном будочності, ви, котрі все те могутньою думкою обіймаєте, ви всі станете рішальною силою в нашій історії...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Діагноз небезпечно хворій державі: витік мізків за кордон.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Добре безсердечним — їм ніколи не загрожує інфаркт.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак
"Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ
"Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом.
Твої слова — глибока стежка,
якою часом проходить Бог.
Женя Васильківська
"Поет", 1959 - Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді,
Коли роблять його
І руками, й думками чистими.
Віталій Коротич
"Чисте мистецтво", 1961 - Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
