Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто не може позбавитися ні минулого, ні прийдешнього. Сьогодення — ось все, чого можна позбавитися, тому що тільки ним і володієш, ніхто не може позбавитись того, чим не володіє.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніщо не старіє так швидко, як благодіяння.
Арістотель - Обери краще, а звичка зробить це приємним і легким.
Піфагор - Одна ластівка весни не робить.
ЕЗОП - Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Свій – своїм не заплаче хоч скривиться – чужий – чужим не то плаче й не дивиться.
- Світ перевернувся догори ногами (дригом).
- Своє не забудь – чужого не візьми.
- Свята та Божа.
- Свято святого Микити, щоб нічого не робити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сухий, як горіх.
- Сухий, як горох.
- Сухий, як перець.
- Сухий, як скіпка.
- Схопився, мов ошпарений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ті, хто мене критикує, побачили б, як я крокую хвилями Темзи, вони сказали б: це тільки тому, що вона не вміє плавати.
Маргарет Тетчер - Якщо я буду виступати одна проти сорока восьми, мені буде шкода цих сорок вісім.
Маргарет Тетчер - Артист повинен забути про слухачів, забути про критиків, забути про техніку, забути про все, окрім любові до музики. Тоді, музика заговорить через виступ, і виконавець і слухач буде йти разом з душею композитора, і з Богом.
Мстислав Ростропович - Ах, магія музики, з нею все можливо.
Е.А. Bucchianeri - Бах майже змушує мене повірити в Бога.
Роджер Фрай
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не вільно занадто скоро міняти правопису, бо це понижує загальну „грамотність“ народу.
Іван Огієнко - Кожна культурна свідома нація в даний момент має тільки один правопис, обов?язковий для всіх її племен.
Іван Огієнко - У культурного свідомого народу-нації не провадиться більшої боротьби за правопис: цю справу спокійно вирішують йому вчені та уряд, а громадянство карно приймає урядовий правопис.
Іван Огієнко - Коли ти не фаховий мовознавець, не мішайся до вироблення правопису, справи виключно фахової; коли ж фаховець — працюй тільки для добра свого народу.
Іван Огієнко - Народ, що не став свідомою нацією, звичайно не має почуття виховувати й шанувати свої мовознавчі авторитети, а тому й не може дійти ані до соборного правопису, ані до соборної літературної мови. Не робім так і ми!
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою.
Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку.
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
