Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нiчого захованого, що воно не вiдкриється, анi потаємного, що не виявиться.
Євангеліє від св. Матвія - Будьте ж мудрi, як змії, i невиннi, як голубки.
Євангеліє від св. Матвія - ...I вороги чоловiковi - домашнi його!
Євангеліє від св. Матвія - Хто має вуха, - нехай слухає!
Євангеліє від св. Матвія - I виправдалася мудрiсть своїми дiлами.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жне, де не сіяв, меле, де не віяв.
- Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.
- Жовтень ходить по краю та й гонить птиці з гаю.
- Журавель у небі, а ти йому вже ціну виставляєш.
- Журба сорочки не дасть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без шуму тече глибоководна ріка.
- Берег обвалиться - вода підніметься.
- Березень вбирає в землю, серпень - у комору.
- Березнева вода - цілюща.
- Березневе сонце квітки не зв'ялить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найвищий тріумф для письменника полягає в тому, щоб примусити мислити всіх, хто спроможний мислити.
Ежен Делакруа. - Найгірша помилка, якої можна припуститися в житті, — весь час боятися припуститися помилки.
Ельберт Габбарт. - Найгірше запізніле відлуння, яке відгукується, коли ти вже відрікся від сказаного.
Вєслав Брудзинський. - Найглибша істина розквітає лише з найглибшої любові.
Генріх Гейне. - Найголоснішу луну має мовчання.
Володимир Колечицький.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що ж таке малорос?
Це — тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово, а — в наслідках, часом — і расово.
Євген МАЛАНЮК - Я — Зерно Вічності, що розкривається, здійснюється, стає світами та еволюціями, відповідно до власних творчих зусиль. Всесвіт є наше творення, сукупне творення Світової Вітальності.
Олесь БЕРДНИК - Я всією душею виступаю за збереження українців як білої раси, і категорично проти перетворення української нації на націю чорних, коричневих, сіро-буро-малинових!
Левко Лук’яненко - Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Павло Тичина - Я… дуже задоволений тим, що не подобаюсь…мерзотникам…похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
