Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається. Талмуд - Хто не соромиться своєї провини, той подвійно провинний.
Публій СІР,древньоримський поет - Хто приймає рішення, не вислухавши обидві сторони, чинить несправедливо, хоча рішення це і буде справедливим.
Сенека - Хто сіє неправду, посіє біду.
Соломон. - Хто смерті боїться, той вже не живе.
Зейме
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ст тут Бог, а тут порог.
- Пороги оббивати.
- Дарма верба, що груш нема — нехай і не родять; не бувають гості — нехай і не ходять.
- Нехай до нього піп з кадилом прийде, а не я.
- Так просили, так не пускали!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Парубок, як звір.
- Парубок, як місяць молодий.
- Парубок, як сокіл.
- Пасує, як свині намисто.
- Патлатий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хворий видужає, п’яний протверезиться, чорноволосий — посивіє, але дурень залишиться дурнем.
Шолом-Алейхем - Хто відчуває несвободу волі, той душевнохворий; хто заперечує її, той дурний.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурний.
Публій Сір - Чим рідше відкриваєш рот, тим менше чуєш глупоти.
Михайло ГЕНІН - Що особливо шкода, що розум людський має свої межі, тоді як дурість людська безмежна.
Олександр ДЮМА-син
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не хлібом єдиним живе котлета.
Флоріан БОДНАР - Несли відповідальність — не донесли. «Ми, — кажуть, — не донощики!».
Флоріан БОДНАР - Нині дресирувальники говорять своїм улюбленцям: «Дай на лапу».
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніщо так не прикрашає жінку, як тимчасова відсутність її чоловіка.
Н. ІВАНКІВ - Одні штовхають віз прогресу, інші на ньому їдуть.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє. Як згадаю Україну, Серденько заниє. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля - Іззивай їх, моя думо, На ріднеє поле. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі... Дивуюсь, радію, у серця питаю: "Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?" Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Павло ЧУБИНСЬКИЙ "Ще не вмерла Україна", 1863
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|