Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Помер багач — нічого з собою не взяв, помер бідний — нічого не залишив.
- Попала душа на бісові жорна.
- Попала петрушка у борщ — кипи.
- Попереду невода рибу не ловлять.
- Порадься з людом — не ходитимеш блудом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пазури, як у поліського злодія.
- Палає, як у гуті.
- Палає, як у печі.
- Паляниця, як дух.
- Паляниця, як милеє щастя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Цей пиріжок ще вчора хвостом виляв.
А. Іванов - Цензор: людина, наділена рідкісним обдаруванням викреслювати і вирізувати саме те, що ми хотіли б побачити, почути або прочитати.
NN - Цивілізація — жахлива рослина, що не росте й не квітне, поки її не поллють сльозами і кров’ю.
Артуро ГРАФ - Цивілізація — це не задоволення потреб, а їхнє множення.
Владислав Гжещик - Цивілізація не досягне своєї досконалості доти, поки останній камінь останньої церкви не впаде на голову останнього священика.
Еміль ЗОЛЯ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не належить шляхетному розуму більше втрачати часу на сон, ніж на свідоме життя, бо ж сон є якоюсь подобою смерті.
Касіян САКОВИЧ - Людське серце є власною оселею, в якій живе Бог, що читає і вивідує його думки.
Касіян САКОВИЧ - Шлюб вимагає високого і досконалого життя.
Касіян САКОВИЧ - Хто живе в благословенному подружжі, той живе розважливо.
Касіян САКОВИЧ - Хто вступає в святий подружній стан, той виконує Божі настанови, виправдовує себе перед природою, віддаючи їй те, що з неї взяв...
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння,
його шляхи, його боління
і землю,
землю свою.
Павло ТИЧИНА
"Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
