Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святого кореня є і гілки святі.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто гудить Бога, хай хвали не жадає.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто йде до Горнього дому, не дбає про дім долішній.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добрий товар пояси: що продаси, то і поїси.
- Три дні ходу, а до обіда ярмарку.
- Ти пішла на ярмарок, а люди піч розберуть.
- Чи був на базарі? — Був! — Що ж ти купив? — Козу! — Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За пять кіп! — Нащо ж ти так багато втратив, — аби свіжа копійка!
- Не стала шкіра за виправу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без чабана - не отара.
- Без щастя в ліс і за грибами не йдіть.
- Береженого коня звір і в полі не бере.
- Бикові, котрий справляє лежні, корму нема.
- Бик тютюну й не нюхає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Говорити найважче якраз тоді, коли соромно мовчати.
Франсуа де Лярошфуко. - Говорити не думаючи — те саме, що стріляти не цілячись.
Томас Фуллер. - Говорити ясно — значить зізнаватися.
Жан Ростан. - Говорить як по-писаному, а пише погано.
Цаль Меламед. - Говорять: зрештою правда восторжествує; але це неправда.
Антон Чехов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одним — мільйони, іншим — розуміння того, що щастя не в грошах.
Олександр ПЕРЛЮК - Одні залишаються людьми до кінця життя, інші — до першого підвищення по службі.
Юрій РИБНИКОВ - Одні й ті ж помилки завжди роблять безпомилково.
Володимир ШАМША - Олігархи — це ті самі люди, котрі забули, хто такі люди.
Віктор ІГНАТЕНКО - Олігархи багаті, бо винайшли нову арифметичну дію, яка називається — недодавання.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
