Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід - Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій - Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Купив, та насилу втік.
- Купив Хома хорта, а Ярема — чорта.
- Літає добре, а сісти не може.
- Літо просвистав.
- Ловко піч змайстрував: весь дим у своєму подвір'ї.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Моторний, як собака чорний.
- Моя жіночка, як картиночка.
- Мутить, як під греблею біс.
- Мутить, як той вир.
- М'який, як пампух.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Важко померти за істину, але ще важче жити для неї.
Вільгельм Віндельбанд. - Важко почати, але зупинити лавину, викликану словом, ще важче.
Роман Коваль. - Важко яскраво писати про сірість.
Максим Звонарьов. - Важливо не тільки самому висловити мудру думку, але й зрозуміти її з допомогою мудрих людей.
Михайло Генін. - Варто було б дати свободу не совісті, а тим, хто її має.
Келлер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лиш на сьогодні ми хліба благаєм,Що буде завтра, про те вже не дбаєм.
Л. Баранович - Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Ліна КОСТЕНКО - Лише від коханої терпиш усе те, що змушені терпіти від тебе інші.
Володимир КНИР - Лише наодинці з собою поводився як з рівним.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Лідер не той, хто йде попереду, а той, за яким ідуть.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого;
За правду битися готов я до загину
З-за тину.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
