Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч всю ніч не спи, ранок швидше не настане. (колумб.)
- Хоч скільки балакай — рот не побільшає. (тур.)
- Хочеш ловити рибу — лізь у воду. (азерб.)
- Хто в морі не був, той страху не бачив. (фр.)
- Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дощ, як з відра.
- Дощ, як залива.
- Дощик іде, як відром ллє, а з стріхи біжить, як цівкою.
- Дрижить, як гуцул над дітьми.
- Дрижить, як узимку хорт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Небалакучі завжди імпонують. Важко повірити, що людині нема чого приховувати, крім своєї нікчемності.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Небезпечне тільки заборонене слово.
Людвіг Берне. - Небезпечно недооцінювати людину, яка переоцінює себе.
Франклін Рузвельт. - Невелике містечко — це такий населений пункт, у якому всі знають про всіх, але купують місцеву газету, аби довідатися, про що посмів написати редактор.
Денні Кей. - Невинне запитання — це те, що залишається саме по собі й не тягне за собою інші.
Еліас Канетті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми сильні нашою любов’ю до України!
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Україна для українців!
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Слава і побіда – це доля борців за народну справу.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Націоналізм – ангел помсти для пануючих і визискуючих націй, ангел помсти за упосліджених…
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Апологети писаризму", 1926 - Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
