Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран - Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
ЕЗОП - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
КОНФУЦІЙ - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Люди — жать, а ми на межі лежать.
- Люди йдуть жати, а ми на осонні лежимо.
- Людина він розумна, тільки праця його бридка.
- Людина без освіти — що корова без молока
- Людина, що заблукала, кричить; хто міряє п'яддю, помиляється.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вовка боїтеся - овець не тримайте.
- Вовк бере і пораховані вівці.
- Вогнище ніколи не вгомониться дровами, а земля - дощами.
- Вогонь сильний, вода - від нього сильніша, земля - від них обох, а працьовита людина - від усього.
- Возиш гній - Богові не молись.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мені не потрібні люди, які хочуть танцювати, мені потрібні люди, що не можуть не танцювати.
Джордж Баланчин - Мені неважливо, що про мене говорять за моєю спиною, поки про мене говорять неправду.
Авраам ЛІНКОЛЬН - Мені снився Фрейд. Що б це значило?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Меню: список блюд, які щойно скінчилися.
Леонард Луїс Левінсон - Мета агітатора — змусити одну групу людей забути, що інші групи також складаються з людей.
Aldous Huxley
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мистецтво мільйонів: усі співають лебедину пісню.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мій патріотизм — се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо.
Іван ФРАНКО - Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Василь Симоненко - Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Мова – духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться...
Леонід ГЛІБОВ
"Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати
Святого сина на землі,
Не дай в неволі пропадати,
Летучі літа марне тратить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла.
І на торжища і в чертоги
Живого істинного Бога
Ти слово правди понесла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь. Все брехня —
Попи й царі...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу
Воспоєм чесним собором,
Серцем нелукавим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
