Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як нерозумно випрощувати те, чого можеш сам досягти
Григорій СКОВОРОДА - Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Подiбне до подiбного веде Бог.
Григорій СКОВОРОДА - Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чия справа, того й відповідальність.
- Той винен — хто є.
– ... а хто втік, той і прав.
- Чия шкода, того й гріх.
- Чия згуба, в того й гріха повна губа.
– ... а в тебе ж самого.
- Не платить богатий, а винуватий.
– Поплатиться не сват, а той хто винуват.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дошкулив, як батогом по воді.
- Дощ ллє, як з бочки (як із діжки).
- Дощ, як з відра.
- Дощ, як залива.
- Дощик іде, як відром ллє, а з стріхи біжить, як цівкою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Постіль часто є тільки сходинкою.
Жорж Куртелін. - Потрібен ріелторові електорат, як імпічмент спічрайтерові.
Герман Дробіз. - Потрібне слово в потрібному місці — ось найточніше визначення стилю.
Джонатан Свіфт. - Потрібні сотні геніїв, щоб зробити просту річ складною.
Компанія "Місrosoft". - Потрібно дуже багато слів, щоб не сказати правди.
Анна Каменська.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об?єднанню нації.
Іван Огієнко - Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.
Іван Огієнко - Стан літературної мови — то ступінь культурного розвою народу.
Іван Огієнко - Як про духову зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
Іван Огієнко - […] тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі — найсильніші патріотичні характери.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
