Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов - Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
Демосфен - Добрим, благим людям слід довірятись норовом і словом, а не клятвою.
Сократ - Клятву вимушену давай у двох випадках: коли собі велику провину прощаєш чи друга від великої напасті рятуєш.
Сократ - Марнославство – це, коли задля мирської слави чинить або каже.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Спасибі Богу і мені, а господареві ні: він не нагодує, так другий нагодує, а з голоду не вмру, (запорозька).
- Спасибі за закуску — що зїв курку та гуску.
- Спасибі за обід, що наївся дармоїд.
- Спасибі за полудень, що наївся, та й голоден.
- Спасибі за росіл, а хліб свій та і сіль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Всяка людина цінується за працею.
- Всякий двір господарським оком тримається.
- Всякий доход не обходиться без турбот.
- Всякий рахує своїх гусей найкрупнішими лебедями.
- В хазяйстві все знадобиться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що написане без зусиль, зазвичай читається без задоволення.
Семюель Джонсон. - Те, що не спричиняє суперечок, не викликає й інтересу.
Вільям Гезлітт. - Те, що папуга говорить, ще не робить його схожим на людину; нехай він спробує навчитися брехати.
Роберт Лембке. - Те, що письменник хоче сказати, він має не говорити, а писати.
Ернест Гемінґвей. - Те, що розуміють погано, часто намагаються пояснити за допомогою слів, яких не розуміють.
Гюстав Флобер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Треба поважати народ, який намагається красти не менше за владу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тюремники, не хвилюйтесь! Тюрми не зникнуть, поки на волі такий резерв!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У громадянському шлюбі навіть несвідомі громадяни почуваються громадянами великої вільної країни.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У двомовній країні культурні знають дві мови, а некультурні розмовляють однією — суржиком.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У дійсності стільки недоліків, що з’являється потреба писати правду про неї.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
