Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Успіх вважаю овочем: мине час – засохне.
Епіктет - Коли потопав він у морі та добро своє втратив, не жалів нічого, а лише Богу дякував, примовляючи: "Добре це для мене, бо тягар я відкинув, а в цім лахмітті залишусь філософії навчати".
Зенон - Коли справи твої улаштовуються, перемін очікуй, і навпаки, як обступлять тебе напасті несподівані, сподівайся на краще життя.
Нил - Несталість слави й вдачі терпи з надією.
Демонакс - Гнівливий проповідує смерть, а муж мудрий відмолить його.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де багато няньок, так дитя без голови.
- Де будуть шанувати, там і варто ночувати.
- Де будь, а свій кут не гудь.
- Де були родини, там будуть і хрестини.
- Де велика рада, там рідкий борщ (де довго радяцця, користі мало).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Клаповухий, мов Осел.
- Клює, як дятел.
- Клятий, мов собака.
- Кожушана латка, як рідная матка.
- Козак з бідою, як риба з водою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Відштовхувалися від тих самих цитат у різні боки.
Аркадій Давидович. - Вікно у світ можна затулити газетою.
Станіслав Єжи Лец. - Вільна преса може бути доброю чи поганою, це правильно. Але ще більш правильним є те, що невільна преса може бути тільки поганою.
Альбер Камю. - Вільний той, хто може не брехати.
Альбер Камю. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається й нічого не боїться.
Демонакт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо важко на душі, вийми камінь із-за пазухи.
Андрій КОВАЛЬ - Ніщо так не прив’язує до життя, як звичка жити.
Андрій КОВАЛЬ - Чорна заздрість любить вдягатися у білі шати справедливості.
Андрій КОВАЛЬ - У кожної потвори свої симпатики.
Андрій КОВАЛЬ - Квіти зла пахнуть запаморочливо.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами. Заповідано нам жорстокий шлях Злими коранами. Олекса СЛІСАРЕНКО "Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй Із очима зеленими і дивно-розкритими, Обіцяючи рай і одчай. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|