Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ти до неї косю-косю, а вона і голову дере.
- Не чув і пупа на череві той небощик.
- Колос повний гнеться до землі, а пустий до гори стирчить.
- Запишався, як котеня в попелі.
- Запишався, як Берко в колоді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стоїть посеред двору, як тополя.
- Стоїть, як калина при дорозі.
- Стоїть, як опудало на коноплях.
- Стоїть, як пень.
- Стоїть, як стовп.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Раніше актриси намагалися стати кінозірками; тепер кінозірки намагаються стати актрисами.
Лоренс Олів'є. - Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер кінопродюсерів.
Жан Кокто. - Раніше заробляли на прожиття, друкуючи мемуари; тепер заробляють ще більше, погрожуючи оприлюдненням мемуарів.
Пітер Устинов. - Раніше люди потребували продуктів, щоб вижити. Тепер продукти потребують людей, щоб вижити.
Ніколас Джонсон. - Раніше ми знали, за що боротися, а тепер — за скільки.
Анатолій Рас.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кому втрачати нічого, той ні перед чим не зупиниться.
Юрій РИБНИКОВ - Стережіться лестощів замолоду !
Юрій РИБНИКОВ - Донкіхоти залишилися в минулому: настав час Остапів бендерів.
Юрій РИБНИКОВ - Сказав правду ? Виправдайся !
Юрій РИБНИКОВ - Добрий дядя і пів-держави віддасть — аби не із своєї кишені.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Євген ГРЕБІНКА
"Човен", 1833
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
