Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека - Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чеши дідька зрідка.
— Чеши пана зрідка, нехай йде до Дідька.
- Не жартуй з медведем, а то він тебе задавить.
- Добрий пан, — тільки тричі в морду дав.
- Пан добрий, як отець — взяв корову і цкопець; а пані як мати — казала теля взяти.
- Тоді пани добрі, як сплять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Довга рука, як у попа.
- Довга, як миля козацька.
- Довгий, як жердка.
- Довгий, як тичка.
- Довгий, як тополя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто хоче укоротити своє життя, хай їде до Московщини.
Д. Флетчер - Хто шукає, змушений блукати.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Цiлком iмовiрно, що саме пристрастям ми зобов'язанi найбiльшими перемогами розуму.
Люк де ВОВЕНАРГ - Цвях у стільці – критика знизу.
Віктор КОНЯХІН - Це аморально – не міняти переконань.
Федір Достоєвський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли була маленька — мріяла, що одного дня мене забере прекрасний принц... Тепер про це мріє мій чоловік... .
Валентина БУГРІЙ - Коли гніваюсь, рахую до тисячі. Таку й отримую пенсію.
Василь МОМОТЮК - Коли жінка втрачає голову, вона в неї, як правило, не болить... .
Валентина БУГРІЙ - Коли мовчать закони, говорить натовп.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Коли у жінки є лише два виходи, вона обирає третій... .
Валентина БУГРІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло ТИЧИНА
"Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні,
Без тебе захід смутно гас
І сонце сходило в безодні...
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
