Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поправився ухом об землю.
- Поправився з печі на лоб.
- Поправився з покуття на лаву.
— ... під лаву. - Утікав перед вовком, а впав на ведмедя.
- З дощу та й під ринву.
— Трафив з дощу під стріху.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Десь дівся, як у воду впав.
- Десь узявся, як із землі виринув.
- Дзвенить, немов у бочці.
- Диба, мов муха по сметані.
- Дивиться, наче тарілку проковтнув.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я все більше розумію, що я хочу жити у Великому Тут і в Верхньому Тепер.
Брайан Іно - Я дуже сподівався, що Бог знищить Л. за його гріхи. А потім я зрозумів, що Бог уже зробив це і просто залишив Л. тут як попередження.
Льюіс Бальтса - Я думаю, що ми ніколи не побачимо вірші, чудові, як дерево.
Джойс Кілмер - Я завжди виступав за те, щоб небезпечна зброя не потрапила до рук дурнів. Давайте почнемо з друкарських машинок.
Френк Ллойд Райт - Я завжди можу вибрати, але я повинен знати, що навіть у тому випадку, якщо я нічого не вибираю, я тим самим все-таки вибираю.
Жан-Поль Сартр
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Злету творчої фантазії заважав баласт сімейного жит¬тя.
Юрій РИБНИКОВ - Вдвічі щасливий той, хто не заздрить, а радіє чужим творчим успіхам.
Юрій РИБНИКОВ - Бережіть ювіляра: не захвалюйте до смерті.
Юрій РИБНИКОВ - Гарні книги подовжують наше духовне життя, посе¬редні — скорочують.
Юрій РИБНИКОВ - Хто дістав папір для власної книги, той і класик.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну, А В т о р а я доконала Вдову сиротину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра? Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара. І повіє огонь новий З Холодного Яру. Тарас ШЕВЧЕНКО "Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця - Лютий ворог України, Голодна вовчиця!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|