Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Повстане багато фальшивих пророкiв i зведуть багатьох.
Євангеліє від св. Матвія - ...Ви побачите гидоту спустошення: хто читає, нехай розумiє.
Євангеліє від св. Матвія - Де труп, там зберуться орли.
Євангеліє від св. Матвія - ...Буде плач там i скрегiт зубiв.
Євангеліє від св. Матвія - Отче мiй, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене...
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Матері кожної дитини жаль: бо котрого пальця не вріж — болить, і цей палець вріж — болить, і цього вріж — всі однаково болять: так і в матері діти —усіх однаково жалко.
- Якого пальця не вріж, то все рівно болить.
- Пусти дітей по волі, а сам будеш в неволі.
- Мені дитини жаль, і на дитину жаль.
- Є у мене діти, та де їх подіти.
– Діти, діти де вас подіти!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Була б корівка, буде й молочко.
- Була б свинка, буде й щетинка.
- Була б свинка - буде не тільки м'ясо, а й щетинка.
- Було б у коморі, а в кишені тоді буде.
- Була м'ята, та пом'ята.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У дев'ятнадцятому столітті мало кому була потрібна допомога рекламних агентів, щоб довідатися, чого йому хочеться.
Джон Гелбрейт. - У декого ввічливість — добре відредаговані грубощі.
Леонід Сухоруков. - У декого на обличчі написано: морда.
Борис Крутієр. - У деталях, які "заважають", іноді міститься найцікавіше.
Анатолій Аграновський. - У деяких джерелах натхнення музи миють ноги.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Майже кожний на всій Україні користувався вольностями, і важко йому буде забути, що він був паном і на війні рівнявся з паном.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - За здобутком завжди втрата простує.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Що рука людська зробить, те й зруйнувати може.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Поки ми живі, хіба що смерть наша може наблизити нашу неволю.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під нозі топтали!
Слава не вмре, не поляже,
Од нині довіку!
"Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
