Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вірую, тому що безглуздо.
Тертулліан - Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Б’ють не по паспорті, а по морді.
- Баба з воза, а кобилі легше.
- Багата українська думка: вміщає сто відсотків добра й сто відсотків зла.
- Багатий на лати.
- Багато знатимеш – швидко постарієш (зістаришся).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дужий, як слон.
- Думав розумом, як дохле теля хвостом.
- Думка, як той ворон кряче.
- Дурна, аж носом баньки дме.
- Дурна, як овечка — не скаже ні словечка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Афоризм цінний уже тому, що містить півправди. А це надзвичайно високий відсоток.
Габрієль Лауб. - Афоризм, який подобається в профіль, не варто розглядати анфас.
Кароль Іжиковський. - Афоризми — це мудрість у портативній формі, концентрований екстракт думок і почуттів.
Вільям Рансвілл Олджер. - Афорист — видобувач аттичної солі для чужих страв.
Вєслав Брудзинський. - Афорист — людина, яка тішиться, як дитина, вигадавши фразу, що, напевно, була давнім народним прислів'ям у фінікійців.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Каже кров: з’єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!
Юрій ЛИПА - В серці кожного українця повинна бути його почуттєва Україна, заселена постатями і почуваннями.
Юрій ЛИПА - Все, що рідне, то – рідне, вороже – ворожим зостане, йди без вагань і без схибу і вдар там, де треба.
Юрій ЛИПА - Большевизм не розпочав нічого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм.
Юрій ЛИПА - Єсть тільки довічна боротьба за власне “я” і “Я” моєї раси…
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
