Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лакон, немічний тілом, на бойовище йшов. Спитали його:"Куди йдеш?" Відповів він: "За Батьківщину хочу вмерти".
- Міцніший той, хто бажання перемагає, а не ратників. Лише той лютий та хоробрий, хто себе подолає.
Аристотель - До того, хто за тебе сильніший, не доторкайся: який вже дотик горшка до котла – сам доторкнеться, сам і розсиплеться.
Сирах - Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кохання, як і пахощі, не втаїш.
Інд. - Кохання, як тісто — на дріжджах росте.
Польськe - Кохану треба роздивитися не очима, а серцем.
Євр. - Кохати — кохаю, але топитися через тебе не буду.
Афган. - Кохати й співати не присилуєш.
Нім
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Йому забожитись, як собаці муху з'їсти.
- Казала Настя, як удасться.
- Каламутна, як кисіль.
- Калинова вітка, як рідная тітка.
- Каркає, як ворон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Геній — це те, що примушує нас забути про майстерність.
Людвіг Вітґенштейн. - Геній вказує шлях, талант іде ним.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Геній є лише безперервна увага.
Клод Адріан Гельвецій. - Геній є не що інше, як обдарованість величезним терпінням.
Жорж Луї Бюффон. - Геній за своєю природою незатишний. А народ любить затишок.
Роберт Вальзер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
- Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
Юрій РИБНИКОВ - Чи прикрашають життя людини красиві обіцянки?
Юрій РИБНИКОВ - Чи солідно зараз дивитися у стелю, якщо всюди є телевізор?
Василь МОМОТЮК - Чи стало тепліше в людській хаті після того, як спалили Джордано Бруно?
Валентин ЧЕМЕРИC
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
