Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бог в нас самих.
СОКРАТ - Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
Корнелій Агріппа - Брехунові потрібна гарна пам’ять.
Квінтіліан - Будучи поставлений у владу, не тримай на посаді при собі лукавих людей; у чому вони погрішать, за те тебе звинуватять, як начальника.
Солоній - Будь другом істини до мучеництва, але не будь її захисником до нетерпимості.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті.
- Вийшов у люди і не повернувся.
- Викопав криницю, та не засватав дівицю.
- Виміняв куфайку на майку.
- Виори мілко та посій рідко, так і вродить дідько.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дав, як кіт наплакав.
- Давить, як мороз бабу.
- Далекий, як зірка.
- Далеко, як небо від землі.
- Далеко, як оком глянеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Оголошення в газеті техаського містечка: "Читайте Біблію, аби дізнатися, що людям треба робити.
Читайте нашу газету, аби довідатися, що вони роблять насправді". - Огуда — дуже зручна річ; нападають за допомогою одного слова, а потрібні цілі сторінки для захисту.
Жан Жак Руссо. - Один мій приятель говорив: у вас таке гарне запитання, що я не хочу псувати його своєю відповіддю.
Євген Ясін. - Один содоміт збуджував себе читанням підручника зоології. Чи вважати цю книгу порнографічним виданням?
Станіслав Єжи Лец. - Одна з ознак пересічності — безупинне базікання.
Жан де Лабрюйєр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найцінніше в людях – здатність радіти чужому успіхові. Хто радіє чужому успіхові, той переміг себе.
Володимир ЧЕРНЯК - Сором – найлюдяніше з почуттів; совість – сонце душі.
Володимир ЧЕРНЯК - Розділене горе – це розділене горе, розділена радість – це помножена радість.
Володимир ЧЕРНЯК - Спільними для людей є відмінності між ними.
Володимир ЧЕРНЯК - Не кожному в житті вдається зустрітися з собою.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху.
Все станеться явним — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
Юрій ЛИПА
"Простовіч", 1938 - Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе,
В неопалимій купині,
Що родить вічно нове.
Юрій ЛИПА
"Три брати", 1938 - Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Юрій ЛИПА
"Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
