Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ - Той, хто, повертаючись до старого, здатний відкривати нове, гідний бути вчителем.
КОНФУЦІЙ - Тому що ніколи в цьому світі ненависть не припиняється ненавистю, а відсутністю ненависті припиняється вона.
Будда
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не будь тим, що моркву риє.
- Не будь тією людиною, що догори щетиною.
- Не було вершка на молоці, не буде й на сироватці.
- Не в службу, а в дружбу.
- Не в тім діло, щоб у хаті піч, а в тому – щоб у печі кипіло.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Один у хаті, як макогін у макітрі.
- Один, мов з хмари впав.
- Одинока, як тополя.
- Одинокий, як листок.
- Одна, як билина в полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У Лос-Анджелесі сміття вже не викидають. Його переробляють у телевізійні шоу.
Вуді Аллен - У нас в Англії є приказка: навіщо самому гавкати, якщо собака є?
Остин Чемберлен - У наші дні голова у родині той, хто вирішує, яку телепрограму дивитися.
Пітер Селлерс - Це неправда, що газети відучили нас думати.
Хіба вони не публікують кросворди? - Цифрові пристрої дозволяють дезінформувати з недосяжною раніше точністю.
"Закон Кромера"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Одних змінює істина, інші змінюють істину.
Володимир ЧЕРНЯК - Храм істини ми будуємо із каменів спотикання.
Володимир ЧЕРНЯК - Вершини слави вкриті вічним снігом забуття.
Володимир ЧЕРНЯК - Тому, хто випередив свій час, не слід ображатися на нерозуміння сучасників.
Володимир ЧЕРНЯК - Ми любимо не тих, хто нам близький, – нам близькі ті, кого ми любимо.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито, Червоною китайкою Оченьки закрито. Народна пісня Ой най мене не ховають Ні попи, ні дяки, Ой най мене поховають Молоді козаки. - Прикрий моє тіло
Чумацькеє біло Та ще й головочку. Щоб моє тіло Чумацькеє біло, Щоб не чорніло,Од ясного сонця, Од буйного вітру Не марніло. Чумацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|