Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій - Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій - Рече Господь: "Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби".
Євангелія - Мудрість над усіма чеснотами царює. Один же мудрець вільний та цар, хоча б і тисяча владик було над тілами їх.
Філон - Ті, що далекими землями блукають, прагнуть повернутись до Батьківщини своєї, а любомудри до мудрості.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто сміється, тому не минеться.
- Хто собою керувати не вміє, той і другого на розум не наставить.
- Хто соловейка проспить, той сам себе збіднить.
- Хто сопе та воркоче, той робити не хоче.
- Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, як кіт на сало.
- Дивиться, як корова
- Дивиться, як сич на сову.
- Дивиться, як собака на висівки.
- Дивиться, як сова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лестощі — це словесний хабар.
Дмитро Арсенич. - Летючка народжених повзати.
Віктор Шендерович. - Лихо тих, хто пише швидко, в тому, що вони не можуть писати стисло.
Вальтер Скотт. - Лихо авторові, яким перестали цікавитися плагіатори.
Цаль Меламед. - Лихослів'я — це плітка з нудним відтінком моралі.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Їхнє майбутнє – смерть, наше – безсмертя.
Роман КОВАЛЬ - Не з’їздами і нарадами відбудуємо Україну.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Україна тільки тоді була сильна й займала належне місце в історії, як чинила згідно зі своїм призначенням. Коли зрікалася своєї місії, то упадала.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Нам не можуть імпонувати малі армії, малі концепції й малі люди.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Перемога наша – в руках Бога, але геройство наше – в наших руках.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити... Хто кохає мене щиро — Не буде будити. Пантелеймон КУЛІШ "На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума Вже дужчої сили Й на світі нема. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 — 1888 - Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ Назва комедії, 1872 - Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО Назва повісті, 1874 - Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості! Визирати тебе буду На кедровім мості. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Молодосте...", 1876
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|