Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон - Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший. - Який правитель народу, такі й службовці при ньому.
Біблія. - Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не всім однаково дано: одному ситце, другому решітце.
— Одному Бог дасть ситце, а другому решітце.
- Дехто легко робить та гарно ходить; а деякий робить, то й піт кривавий його обливає, а нічого не має!
- Кому на добро ідеться — каша в самому молоці, ще і грудку масла положать; а кому на горе ідеться — велика дірка та мала латка: і сюди тягни і туди тягни — не зходиться.
- Його і шило голило, а наша й бритва не бере.
— Одному шила голять, а другому і бритви не хотять.
- Його і мило голило, а моя і бритва не бере.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Від колеса не чути й голосу.
- Від привозного насіння врожай - часто кращий.
- Від путящого господаря собака не втече.
- Віз возить хліб у дім, сани - на ринок.
- Візьмешся за землю - втрапиш на золото.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Шлях до невігластва вимощено розкішними виданнями.
Джордж Бернард Шоу. - Шукай у власних глибинах.
Юрій Липа. - Шукайте правди в своїй громаді.
Симон Петлюра. - Щаслива людина — тема нестерпно нудна.
Оноре де Бальзак. - Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами.
Павло Загребельний.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тексти – це дзеркала. Кожен читає себе, а не автора.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - Моральні норми створили смертельно втомлені люди.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - Демократія – це безособова диктатура.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - Революція нагадує вищу математику сприйняттям абстракцій всерйоз: коли перебуваєш в екстремумі, будь-який крок убік є кроком донизу.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - Хоч би з ким ми воювали, воюємо з буденністю.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
