На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Дружба кінчається там, де починається недовіра.
       СЕНЕКА
  • Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
       ЮВЕНАЛ
  • Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
       Сааді
  • Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
       Мейдані
  • Дурна дружина в будинку подібна злій хуртовині.
       Григорій Богослов 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Головаті люди.
       
  • Хоч і молодий ще, а старечий розум має.
       
  • Мудрий, якби всі розуми поїв.
       
  • Знає чорне на білім, — не сліпий.
       
  • Розумний, по коліна в Біблії.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Весела, як гай.
       
  • Весела, як пташка.
       
  • Весела, як ясочка.
       
  • Веселий, як весняне сонце.
       
  • Веселий, як горобець.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Кохання — найцікавіша й найбільш пробачна з усіх людських слабостей.
       Чарлз Діккенс
  • Кохання – остання й найважча дитяча хвороба.
       NN
  • Кохання — справа тих, кому нема чого робити.
       ДІОГЕН
  • Кохання — то не мистецтво, а наука й техніка.
       Марк ТВЕН
  • Кохання — це бажання жити.
       Максим ГОРЬКИЙ 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Досить одного погляду на навколишнє середовище, аби переконатися: людина — помилка природи.
       Володимир ДУГАР
  • Другом усіх людей може бути тільки бездомний собака.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Думка щось не вкладається в голові… Може, народилася в іншому місці?
       Віктор КОНЯХІН
  • Дятел не чекає, доки на стук відчинять...
       Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ
  • Економічна війна олігархів з народом закінчується поразкою народу.
       Юрій РИБНИКОВ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Україно, зозульні діброви,
    Україно, далеко єси...
    Україно, яка ж ти чудова,
    Усміхнись у серпанку краси.

       Михайло ОСАДЧИЙ
    "На обмерзлих...", 1966
  • Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
       Валентин МОРОЗ
    "Замість останнього слова", 1970
  • І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
       Валентин МОРОЗ
    "Хроніка опору", 1970
  • На українському пустирі пасуться всі...
       Валентин МОРОЗ
    "Хроніка опору", 1970
  • Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні"., 1970
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ