Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ - Той, хто, повертаючись до старого, здатний відкривати нове, гідний бути вчителем.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ляк сили додає, я переляк видіймає.
- Мав Бог дать душу, та дав грушу.
- Мала надія.
- Мало вкусиш, більше ковтнеш.
- Мальованим конем не далеко в'їдеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розпливлось усе добро, як заяче сало.
- Розпливлось усе добро, як липове клиння.
- Розпливлось усе добро, як піна на воді.
- Розпустився, як циганська пуга.
- Розпустить губи, як жаба на гусеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думай, що ти здатний на те чи інше звершення, або думай, що не здатний: у будь-якому випадку ти виявишся правим.
Генрі Форд - Думки — крила душі.
Крістіан Боув - Дякую тим, хто відмовив мені у допомозі. Саме завдяки їм я впорався сам.
Роберт Ентоні - Екзистенціалізм не стверджує, що Бога не існує. Навпаки, він заявляє, що навіть якщо Бог існує, це нічого не змінить.
Жан Поль Сартр - Є два голоси, і перший каже мені: “Пиши!” Другий голос запитує: “Для кого?...А перший відповідає: “Для вже померлих, яких ти любиш”.
Джон Берріман
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Свобода слова? А чи не пiдiрве це основи? Ростислав ДОЦЕНКО
- Своєї тіні нiхто не перетне.
Ростислав ДОЦЕНКО - Свої мільйони вони заробили чесною працею того народу, котрий вони безсоромно обікрали.
Олександр ПЕРЛЮК - Свята простота: «Їй-богу, бога нема!».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Святі слова чи не найбільше полюбляють грішники.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти? Нікчемних мрій ті пориви гарячі... Як їх забуть? Куди від них втекти? Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван ФРАНКО "Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани, І кажуть всі: варт віл свого ярма, Дивіться, як покірно тягне рало! Ні, ймення слов'янина недарма Синонімом раба між людьми стало! Леся УКРАЇНКА "Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя, Ненавиджу любов, чуття, — Одно люблю лиш — забуття, Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|