Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Суміш істини з вигадкою має на меті підступність, а підступність призводить до смути.
Гуань-Цзи. - Та людина чарівна, коли вона дійсно людина.
Менандр. - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.) - Там, де смітять грошима, дуже тяжко дотримуватись чистоти.
Плавт. - Терпеливість — основа всякого добра для людей, вона приводить людську душу до якоїсь тихої пристані.
Йоан Злотоустий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До 25 років — сам жениться, до 30 — люди оженять, після 30 — і чорт не оженить.
- До свого роду — хоч крізь воду.
- До церкви слизько, до дівки близько.
- Добре говорить, а зле творить.
- Добре говорить, але зле творить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Синій, як бузок.
- Синій, як море.
- Синій, як печінка.
- Сипле вишневим цвітом, як снігом.
- Сипле словами, як горохом об стіну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло - замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан Руданський
"Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон Куліш
"Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, –
Нема кращого на світі
Над дівочу вроду.
Пантелеймон Куліш,
"Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь Мова
"На балі", 1878 - Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло Старицький
"Виклик", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І як тільки цьому народові не набридне хотіти їсти?
Олександр ПЕРЛЮК - Із двох нещасних якраз і утворюються щасливі сім'ї.
Олександр ПЕРЛЮК - Іноді горілки буває настільки багато, що вже навіть не вистачає сил доповзти купити ще.
Олександр ПЕРЛЮК - Істина — у її недосяжності.
Олександр ПЕРЛЮК - Їжа — не розкіш, а закуска.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави.
В твоє волосся, моя люба,
заплівся місяць кучерявий.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна", 1935
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
