Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства — і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН - Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто ся оправдовує (а зовсім невинний), того як гору здує.
- Як не признаєшся, то потріскаєшся! (давня запорозька примовка).
- Як признався — розквітався.
- За признання Бог прощає.
- Адже воно і по правді.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Закохався, як чорт у суху вербу.
- Закричав, мов у трубу.
- Закрутив носом, наче тертого хрону понюхав.
- Заливається, як соловейко на калині.
- Заливається, як сорока на гілці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Іронія — зброя слабких. Сильні світу цього не мають права на неї.
Гуґо Штейнгаус. - Іронія — невидимі лапки на словах.
Андрій Коваль. - Іронія — остання стадія зневіри.
Анатоль Франс. - Іронія — улюблена, а головне, єдина зброя беззахисних.
Сергій Довлатов. - Іронія — це образа, переодягнена компліментом.
N.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Через теревені – до зірок!
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Через якихось 95 відсотків населення іншим нема спокійного життя.
Олександр ПЕРЛЮК - Чесний замість багатства наживає ворогів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Четвертий блок комунiстiв i безпартійних.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Чи варто шукати чорну кішку у темряві, якщо вона давно вже перефарбувалася?
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мій народе!
Темний і босий! Хай святиться твоє ім'я! Євген Плужник "Галілей". 1926 - Сама "ніжність", пошанівок до свого, — не тільки не дасть перемоги ідеї, але не пірве свого народу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нація — це невсипуща внутрішня "боротьба" сил формотворчих і ідеотворчих, з інертною масою ("більшістю") етносу.
Євген МАЛАНЮК "Мислі в роковини", 1937 - Ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об'єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо... У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1942 - Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг, І стріляли тобі Вороги у скривавлені груди... Та не вбили народ — І народ себе в серці зберіг. Віталій Коротич "Моїй землі", 1961
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|