Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека - Лихо - пробний камінь мужності.
Сенека - Лише наймудріші та найдурніші не можуть змінитися.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жінка і баклажан добрі молоді.
Япон. - Жінка і міцну сім'ю розіб'є, і розбиту з'єднає.
Груз. - Жінка й чорта може здолати.
Ірланд. - Жінка любить ласку, дитина — нагляд, кумис — збовтування.
Якут. - Жінка пеститься, як кішка лащиться.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обдувся, як барило.
- Обжився, як павук.
- Обідрав, як маленьку липку.
- Обідрав, як Сидорову козу.
- Обідрався, як пеньок осмалений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Боягуз лякається і тікає, герой — лякається, але все-таки продовжує намічене.
NN - Бувають послуги настільки великі, що на них можна відповідати тільки невдячністю.
Дюма-батько - Будьте самоучками — не чекайте, щоб вас навчило життя.
Станіслав Єжи Лєц - Будь-яка ідея для свого успіху має потребу в жертвах.
Е. Ренан - Важливе питання, якім варто задавати, приступаючи до роботи, це не питання "Що я одержу?"; замість цього Ви повинні запитувати себе "Яким я стану?".
Джим Рон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Переконання, які ти не готовий відстоювати зі зброєю в руках, – не більше, ніж точка зору.
Андрій КОВАЛЬ - Відкинь культ свого “я” і утверджуй культ своєї Місії.
Андрій КОВАЛЬ - Найкращого вчимося у нащадків, найгіршого – в сучасників, найголовнішого – у предків.
Андрій КОВАЛЬ - Найчастіше доля посміхається нам услід.
Андрій КОВАЛЬ - Бог – головний архітектор Світобудови, а Диявол – генеральний підрядник.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Лебеді", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
