Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого сильніше слова.
Менандр - Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як умієм, так і пієм.
- Хто що вміє, той те й діє.
- На гривні вчений.
- Що ти знаєш!
- Я більше винен, як ти маєш! (на того хто поправляє старшого і т.п.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лежить, як пес на стерні.
- Лепече, як з гарячки.
- Лепече, як з дуба впав.
- Лепече, як порожня машина.
- Лепече, як той порожній млин.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людьми не народжуються, а виховуються.
Еразм Роттердамський (1465—1536, голландський вчений і письменник) - Мета виховання — навчити наших дітей обходитися без нас.
Ернст Легуве (1807—1903, французький письменник) - Ми повинні самі вірити в те, чому навчаємо наших дітей.
Вудро Вільсон (1856 — 1924, двадцять восьмий президент США і лауреат Нобелівської премії за мир) - Навчати — означає подвійно вчитися. Дітям потрібні не повчання, а приклади.
Жозеф Жубер (1754—1824, французький письменник) - Навчати народ — значить робити його краще; просвіщати народ — значить підвищувати його моральність; робити його грамотним — значить цивілізувати його.
Віктор Гюго (1802— 1885, французький письменник)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінки це ті самі дівчатка, лише більш-менш пристарілі.
Володимир ДЕРЖАВИН - Справжня дружба між чоловіком і жінкою можлива лише після взаємного сексуального переситу. Але й це останнє спостерігається не часто, а перше й поготів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Щасливий, хто виховувався в чисто жіночому родинному оточенні: він привчався робити все сам (і краще).
Володимир ДЕРЖАВИН - Яке явне божевілля – закохатися в жінці, ще жадного разу не випробуваній, про яку навіть невідомо, як саме вона пеститься! Ні, хай жінка сама мною зацікавиться і доведе свою зацікавленість на ділі – а тоді я подивлюсь, чи варт її кохати.
Володимир ДЕРЖАВИН - Поетичність місячного світла походить із того, що при місяці навіть абияке жіноче обличчя видається гарним.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Сама по собі думка про національність не може довести людей до волі й правди для всіх і навіть не може дати ради для впорядковання навіть державних справ.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО "Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|