Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Варвара заварить, Микола загвоздить, а на Ґанки сідай в санки.
- На Різдво — обійдеться без паски, а про мак — буде й так, а без олію — не зімлію.
- Святий Вечір світивбися, а Великдень — не снивбися.
- Збираюсь колядувати, а тут вже і щедрувати пора.
- На Новий рік прибуло дня, на заячий скік.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жене, як дідько воли.
- Женеться, як вітер в полі.
- Женеться, як куля.
- Жив, як пес, загинув, як собака.
- Живе, мов сорока на тину.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан Лепкий
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її –
Знов молодість не буде!
Олександр Олесь
"Чари ночі", 1904 - І вся краса життя й землі.
Олександр Олесь
"Вона ішла… але здавалося мені…", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь Щурат
"Про душу не мов мені, мила. - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга Кобилянська
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Театр недержавного народу, що служить виключно інтернаціональному „чистому мистецтву“, а національно-громадські п?єси оминає, й про мову та вимову не дбає, — чужий і не корисний для свого народу.
Іван Огієнко - Кожний учений мусить якнайкраще знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис, а також науку про рідномовні обов?язки.
Іван Огієнко - Кожний учений мусить бути зразком доброго знання своєї літературної мови.
Іван Огієнко - Кожний учений мусить непохитно дотримуватися засади: для одного народу — одна наукова термінологія.
Іван Огієнко - Недержавний народ мусить пильнувати, щоб його вчені спеціялізувалися головно в науках національних, що підносять свідомість народу й що ними чужа наука відповідно займатися не буде.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Лебеді", 1928 - Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
