Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Думка пє воду, а відвага мед.
— Відвага мед-вино пє, і кайдани бє. - Відвага або мід пє, або сльози ллє.
- Відважилася б на три дні пекла!
- Смілий батька у лоб бє.
- Як в ліс не йти, то й вовка не боятись.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вертиться, як м'яло по макітрі.
- Вертиться, як на голках.
- Вертиться, як на дзиґлику.
- Вертиться, як собака.
- Вертиться, як сорока на тину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Про смаки не сперечаються: через смаки сваряться, скандалять і лаються.
Ґільберт Честертон. - Про те, що можна сказати ясно, не варто й говорити.
Анджей Бискупський. - Про що не можна навіть подумати, про те не можна й говорити.
Людвіг Вітґенштейн. - Про що неможливо говорити, про те варто мовчати.
Людвіг Вітґенштейн. - Про те, що слів нема, можна говорити дуже довго.
Сергій Скотников.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли буде скінчена пісенька тих, хто живе приспівуючи?
Флоріан БОДНАР - Коли в пеклі закінчується опалювальний сезон, воно стає раєм.
Флоріан БОДНАР - Коли вже говориш про все, що думаєш, думай про все, що говориш.
Володимир КНИР - Коли ви носите жінку на руках, відпадає потреба стежити за кожним її кроком.
Флоріан БОДНАР - Коли ви разом з’їли пуд солі і нічого не змінилося, значить, вас підвів смак.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи. Ой соколи, ой бистрії, де бували? В чистім полі романовім попасали; Попасали білі руки, чорні очі, А все тото буковинські парубочі. Юрій ФЕДЬКОВИЧ "У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать, Насипали могилоньку, Не можу я встать; Не можу я, соколоньку, Глубоко на дні, Насипали на рученьки Сирої землі. Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу, І чути мушу, і дивити мушу, Що тут на світі, ах, тутки ся діє! Да як до гробу зложуть моє тіло, Де темно, тісно, студено, зотліло, Де нич не плаче, де усе німіє — Пречиста Діво, радуйся, Маріє! Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила! Василь МОВА "Думи засланця", 1877
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|