Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святого кореня є і гілки святі.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто гудить Бога, хай хвали не жадає.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто йде до Горнього дому, не дбає про дім долішній.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Великий дощ дає більше зла, ніж користі.
- Великому коню — й роботу немалу.
- Верба і дівчина приймуться будь-де.
- Верба пожиточніша від яблуні.
- Верба товста, та всередині пуста.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як на голках.
- Сидить, як на ножах.
- Сидить, як на пожежі.
- Сидить, як на помості.
- Сидить, як печериця.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета — спосіб зробити неосвічених людей ще більш неосвіченими, а божевільних — більш божевільними.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Газета — це друкований орган, що не бачить границі між падінням велосипеда і катастрофою цивілізації.
Джордж Бернард ШОУ - Газета більше радіє про одного грішника, що перерізав горло своєї коханої, ніж про дев’яносто дев’ять праведників, що одружилися і живуть довго і щасливо.
Алан Патрік Херберт - Газета була смугастою...
Володимир Семенов - Газета є найсильніше діюча отрута, що дає найбільші доходи.
Волошин Максиміліан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Капіталізм — це комунізм для олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен має право не лише на помилку, а й на те, аби подати після неї у відставку.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен політик говорить те, що хочуть почути люди, думає так само, як його партійний бос, а чинить так, як вигідно йому самому.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожна людина лишає по собі слід на землі, за декотрими потім по цьому сліду йдуть службові собаки.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожний крок до Європи чомусь наближає нас до Африки.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми вдвох, колись,
гасили сонце
і поцілунками
в далеку праніч
засвічували зорі.
Юрій КОЛОМИЄЦЬ
"Лесі", 1968 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю:
в краєвиді його таємничім
себе шукаю.
Богдан РУБЧАК
"Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
