Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніде менш, як на війні, результат не відповідає сподіванням.
Тіт Лівій - Ніколи не вважай щасливим того, хто залежить від щастя.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
ПІФАГОР - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
КОНФУЦІЙ - Ніколи не слухайся нічиїх порад, в тому числі й моїх.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хочеш втратити приятеля, а ворога набути — гроші йому позич.
- Коли друг, так і любесенький (то вже підлещується, щоб грошей позичити).
- Здається і друже, а гадючку впустив.
– ... а гадюку вкинув.
- Ой дружба, дружба! гірка твоя служба.
- Глек брехні назбирали та й розбили (через брехні посердились).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
- Летить літо, як на крилах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Метафора або пояснює думку, або замінює її.
Василь Ключевський. - Метафора набагато розумніша, ніж її автор, і такими є багато речей.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - МЕТОДИ ДОВЕДЕННЯ:
Доведення за допомогою посилань на неіснуючі авторитети.
Доведення методом доведення до огиди.
Доведення шляхом приписування комусь.
Метод найменшого здивування.
Доведення шляхом розмахування руками.
Доведення шляхом залякування.
Метод відкладання до наступного розгляду.
Доведення шляхом зведення до ланцюжка лем, що не стосуються справи.
Метод недоцільностей, що збігаються.
- Ми бачимо багато книг: нового видання, виправленого й доповненого. Чи побачимо коли-небудь видання виправлене й скорочене.
Петро В'яземський. - Ми воюємо з мовою.
Людвіг Вітґенштейн.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У цивілізованому суспільстві роти затикають культурно.
Юрій РИБНИКОВ - Принцип рівноправ’я: погано — так усім !
Юрій РИБНИКОВ - Велетні думки заперечували примітивізм отрути та мотузки: вони винайшли електричний стул та гільотину.
Юрій РИБНИКОВ - Ми досягли такого рівня життя, що гостя можемо зу¬стріти лише хлібом — сіллю.
Юрій РИБНИКОВ - Коли політику батога замінили політикою пряника, у людей почали псуватися характери та зуби.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
