Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Надоїла, як гірка редька.
- Надокучив, як парена редька.
- Надув губи, як постоли.
- Надувся, як ковальський міх.
- Назад тільки раки лазять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як теля за коровою.
- Ходить, як черепаха.
- Холодний, як жаба.
- Холодний, як крига.
- Холодний, як присок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- ДЕВ'ЯТИЙ ЗАКОН ХОРВУДА:
Здобування знань на основі досвіду — це тільки виняток. - Дев'ятнадцяте сторіччя в літературі —вік писання рядків. Двадцяте — вік писання між рядками.
Володимир Брюґґен. - Дедалі більше істин удають із себе брехню, щоб залучити слухачів.
Брудзинський. - Дедалі більше людей зберігає нашу таємницю.
Владімір Вішнєвській. - Дедалі вище котився похилою площиною.
Борис Брайнін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб розмовляти українською, потрібна мужність, російською — досить нахабства.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Я вивчив російську тільки тому, що з українською до вузу не приймали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Я щасливий, що на моїх дітях природа відпочиває. Хай нарешті, бідна, відпочине!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як важко бути чесним, недурним і бідним!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як люди добрішають, коли захоплюють місце в громадському транспорті!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня... Василь МОВА "На прогулянці", 1884 - Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|