Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живе так, як сорока на плоті.
— ... хто йде, сполохне. - Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.
- Угадай земляк, скільки миль до Львова (питають кому прийшлося круто).
- Труби Грицю, в рукавицю.
- Пустив Бог Микиту, на Волокиту.
— Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любить, як рідну матір.
- Любить, як сіль в очі.
- Любить, як собака дідька.
- Любить, як собака кота.
- Любить, як собака палицю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як варто поводитися , — запитав один мій знайомий, — заставши у себе в будинку друга дружини в постелі з незнайомою жінкою?
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Якщо дружина тобі зрадила, не запитуй, вкотре, бо відповідь може вразити тебе по-справжньому.
Юзеф БУЛАТОВИЧ - Якщо дружина тобі зрадила, то радуйся, що вона зрадила тобі, а не батьківщині.
Антон ЧЕХОВ - У відчаї змінити чоловіка, зраджують чоловікові.
NN - Благонадійність — це клеймо, для придбання якого необхідно зробити якусь капость.
Михайло САЛТИКОВ-ЩЕДРІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Смерть – це велика всесвітня, космічна самота.
Леся УКРАЇНКА - На ділі каймося, не на словах.
Леся УКРАЇНКА - Що сльози там, де навіть крові мало!
Леся УКРАЇНКА - Одвага наша – меч, политий кров’ю.
Леся УКРАЇНКА - Сором мовчки гинути й страждати,
Як маєм у руках хоч заржавілий меч. Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху Всім, що рвуться весь вік до мети І вмирають на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Чути: кру! кру!кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Богдан ЛЕПКИЙ "Журавлі", 1910
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|