Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все що відбувається, відбувається відповідно до визначеного порядку, але й відповідно до справедливості; якщо будеш спостерігати уважно, то переконаєшся у цьому.
Марк АВРЕЛІЙ - Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ - Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ - Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст - Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Там де великі вікна, багато світла, а мало правди.
- Золотий ключик до кожних дверей придасться.
- Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зісталася.
– ... тільки пані стара зосталася, та ще хвіст і язик: простяглась, та й лежить. - Суха ложка рот дере.
— ... сухий кавалок хліба. - Треба підмазати, щоб не рипів.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- І там степи, і тут степи,
Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами. Тарас Шевченко "А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. Тарас Шевченко "Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться. Тарас Шевченко "І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою,
- Мов мати дитину.
Очам любо. Тарас Шевченко "За сонцем хмаронька пливе...", 1849
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Іронія — улюблена, а головне, єдина зброя беззахисних.
Сергій Довлатов. - Іронія — це образа, переодягнена компліментом.
N. - Іронія — це цнотливість людства.
Жуль Ренар. - Іскра Божа.
Фрідріх Шиллер. - Істина — донька дискусії, а не донька симпатії.
Гастон Башлар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У нас із вами одна дорога, але нам з вами не по дорозі.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас найдешевша робоча сила, і тій не платять зарплати.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас платять лише тим, хто літає на Багами.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас тобі сім разів відміряють — і нічого не відріжуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас уже навіть ланцюгів нема
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Тарас ШЕВЧЕНКО "Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися! - Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|