Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт - Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен - Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа дух є.
Євангеліє - Світлого та славного мужа не вишина батьківська творить, а душевна доброчинність.
Златоуст - Шляхетними людьми ті є, що нехтують багатством, славою, насолодою, вбогістю, безславністю, хворобою та смертю.
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вирвався, як заяць з конопель.
- Вирвався, як Пилип з конопель.
- Виріс, а ума не виніс.
- Виріс, як кіт навсидячки.
- Вирядився, як чорт на утреню.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Цвіте, як рожа.
- Цей парубок, як з клоччя батіг.
- Цибатий, як журавель.
- Чарочка чепурушечка, як Сидорова душечка.
- Чвала, як три дні не їв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? –
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло Тичина
"Ви знаєте, як липа шелестить… ", 1911 - І сонце сходило в безодні…
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр Олесь
"Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло Тичина
"Десь на дні мого серця…", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:
Буду я журиться.
Павло Тичина
"Не дивися так привітно…", 1918 - Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду – і, може, більше не прийду.
Максим Рильський
"Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкращі мрії ті, що залишаються мріями.
Юрій РИБНИКОВ - Чи можемо ми захистити старих, якщо немає захис¬ту від парламенту ?
Юрій РИБНИКОВ - Народу обіцяють пряник, а підкорюють батогом.
Юрій РИБНИКОВ - Чи безпечно говорити про те, що було ?
Юрій РИБНИКОВ - В море безправ’я і злиденності кинуто круг з напи¬сом: "Рятуйся, хто як може!".
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Їсте, п'єте, спите і любите Вкраїну... Як не любить її, безсудницю, коли за те, за те одно, що вміли гнути спину перед ледачими людьми, як і самі, діди, батьки та й ви з синками та дочками постали значними людьми або й панками!
Пантелеймон КУЛІШ
"Вельможній Покозаччині", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
