Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той говорив, сміючись, про тих, хто жадає збагатитись: багатство талан приносить, але жадобу породжує, помірність губить.
Біон - Хоча багатьма землями володієш за життя свого, помер – трьома ліктями володітимеш.
Філон - Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Царство небесне помершим душам.
— ... а нам пошли Господи вік і здоров'я.
... а нам ще прожити.
- Помершим царство небесне, вічний спокій.
- Пошли вам Боже здоров'я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину!
- Нехай йому легенько згадається!
- ... де він у світі обертається.
- Коли живий, нехай йому легенько згадається; а як умер, царство йому небесне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Був би сад, а солов'ї прилетять.
- Був кінь, та з'їздився.
- Був колись горіх, а тепер - свистун.
- Був колись горіх, та звівся на сміх.
- Буде за худобою догляд - буде й прибуток.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справжня демократія легко переходить в анархію.
Дідро - Створюйте лише небагато законів, але стежте за тим, щоб вони дотримувалися.
Дж. Локк - Суспільство потрібно вивчати по людях і людей по суспільству: хто захоче вивчати окремо політику і мораль, той нічого не зрозуміє ні в тому, ні в іншому.
Жан Жак Руссо (1712-1778), французький філософ - Вірність! В ній — жадність власника. Багато чого ми б з задоволенням кинули, якщо б не страх, що хтось інший це підбере…
Оскар Уайльд - Там, де великі мудреці мають владу, люди не помічають їх існування.
Там, де панують невеликі мудреці, народ буває прив’язаний до них, і хвалить їх.
Там, де панують ще менші мудреці, народ боїться їх, а там, де ще менші, народ їх зневажає.
Лао-Цзи
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Задурити можна тільки порожню голову.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Заздріть плазунам: на відміну від тих, хто літає, вони ніколи не падають.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Запис у декларації про доходи: «Доходимо».
Віктор ІГНАТЕНКО - Зараз усім важко: одним брехати, іншим — вірити.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Здолати вершину можна і з переляку.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться.
Павло ТИЧИНА
"Не дивися так привітно...", 1918 - Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
