Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто приймає рішення, не вислухавши протилежну сторону, чинить несправедливо, хоча б рішення це й було справедливим.
СЕНЕКА - Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст - Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! СОКРАТ
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен - Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дай мамо масло! — У печі погасло!
- Сіль — омаста, масло — окраса.
- Не досолить — не доїсть.
- Нема долі без солі.
- Недосіль на столі, пересіль на чолі (або: на хребті).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потяг, як Тарас лозами.
- Похмурий, як туман.
- Походжає, як пава.
- Почервонів, як мак.
- Почервонів, як рак печений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Творчо не стільки виріс, скільки потовстішав.
Цаль Меламед. - Творчу силу неможливо вичерпати. Що більше ви використовуєте її, то більше її стає.
М. Ангелу. - Те, що в книзі не можна перекласти на іншу мову, не є ні найкращим, ні найгіршим у ній.
Фрідріх Ніцше. - Те, що говориться відверто, розуміється гірше, ніж натяк.
Олександр Перлюк. - Те, що до снаги читачеві, залиш йому самому.
Людвіг Вітґенштейн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Випустили джина із пляшки. З’ясувалося – підробка.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Виходячи з себе, перевір, чи на місці голова.
Юрій РИБНИКОВ - Від сорому можна згоріти. Якщо вчасно не залити сліпи.
Юрій БЕРЕЗА - Відділ освіти потрібен, щоб полоти бур’яни на ланах, засіяних розумним, добрим, вічним.
Віктор ВОВК - Вічна пам’ять заощадженням у банку, які нас передчасно покинули!
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Людина нашого часу пройшла цілу революцію відчужень, селянство ще й досі не отямилось від ланцюгового розпаду старих форм життя і майже біблійних випробувань, з яких кожне саме по собі — Історичне. Відчуження землі. Відчуження продуктів праці. Відчуження релігії, звичаїв і вірувань. Відчуження мови...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно подати знак тривоги, вчасно порушити якісь важливі питання, словом — бути найвищим регулювальником складного суспільного організму.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Наша молодь в основній масі не знає історії, культури, навіть мови свого народу...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|