Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сіткою води припасає для біди.
- Сіяли втрьох горох, а вродило — на двох.
- Сіяли гречку, а вродив мак — добре, хоч не будяк.
- Сіяли насіння на дубове коріння.
- Скажи, покажи та в рот положи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.
- Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.
- У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.
- У вересні ложка води робить два болота.
- У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Набагато краще красиво говорити, ніж писати.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Ніколи не стане великим письменником той, над ким не витала тінь великої біографії.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Надмірну гостинність слід засуджувати так само, як і надмірну скупість.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Воістину щасливий той, кого до старості не полонить туга за відлетілою юністю.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Великі таланти, без сумніву, були б немічні, коли б не мали чисельної пастви шанувальників.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Єдина можливість навчитись мислити самостійно це – систематично думати про речі якнайнеприємніші (бо думати про приємне значить не мислити, а мріяти).
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Політична організація незрідка набирає закінченої форми якраз напередодні свого падіння; воно бо вичерпала цим свої останні сили.
Володимир ДЕРЖАВИН - Велич національної ідеї є зворотно-пропорційна дійсній величі даної нації за даної доби і має на меті надолужити її нестачу.
Володимир ДЕРЖАВИН - Політичні погляди індивіда значною мірою залежать від його конституційних (психофізіологічних) властивостей...
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Держава, що є багатша за своїх громадян, є ворожим культурі чинником.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
