Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У всякого Мусія своя затія.
- У лиху годину пізнаєш вірну людину.
- Утіха в біді, а гіркота в успіхові — бажані.
- Хвалися не родичами-орлами, а власними ділами.
- Хіба товкачем колодязя копають?
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В полі жито, як лава.
- В хаті, як у вагоні.
- В хаті, як у віночку.
- В хаті, як у загаті.
- Важке, як каменюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Трапляється, що все вдається. Не лякайтеся, це мине.
Жуль Ренар. - Трапляються епохи мовчання, до стелі закидані протоколами розмов.
Станіслав Єжи Лец. - Трапляються романи, занадто гарні, щоб їх друкувати.
Джордж Бернард Шоу. - Треба встановити для себе правило ніколи не поширювати чужого лихослів'я, доки не перевіриш, наскільки воно справедливе. Щоправда, тоді доведеться назавжди замовкнути.
Андре Моруа. - Треба вчитися не писати, а бачити.
Антуан де Сент-Екзюпері.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніколи не вказуйте людям на їхні помилки: розумний помітить їх сам, дурень не помітить ніколи, а середній стане вашим ворогом.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ніщо так не вгамовує голод, як спрага.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ніщо так не відриває від землі, як п’єдестал.
Микола ПАСЬКО - Ніщо так не прикрашає людину, як дружба із власною головою.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Обмежений світогляд іноді компенсується безмежними потребами.
Анатолій МАКСИМЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити...
Хто кохає мене щиро —
Не буде будити.
Пантелеймон КУЛІШ
"На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума
Вже дужчої сили
Й на світі нема.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 — 1888 - Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
Назва комедії, 1872 - Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО
Назва повісті, 1874 - Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості!
Визирати тебе буду
На кедровім мості.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Молодосте...", 1876
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
