Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все істинно велике відбувається повільним, непомітним ростом.
СЕНЕКА - Все невідоме уявляється величним.
Тацит - Все стирається часом, але сам час стає завдяки пам’яті нестаріючим і незнищенним.
Філострат - Все текуче, і немає нічого нерухомого у житті.
ОВІДІЙ - Все що відбувається, відбувається відповідно до визначеного порядку, але й відповідно до справедливості; якщо будеш спостерігати уважно, то переконаєшся у цьому.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поправився з покуття на лаву.
— ... під лаву.
- Утікав перед вовком, а впав на ведмедя.
- З дощу та й під ринву.
— Трафив з дощу під стріху.
- З під ринви та на дощ.
- Від огню біжу, а в воду скачу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не втаїться кохання, як у мішку шило.
- Hе дме, та повна хата диму.
- Не любить правди, як пес мила.
- Не мели, як порожній млин.
- Не минеться, як бабі жнива.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- особливостями, але їх ступенем і взаєвідносинами.
Жан ПОЛЬ - Осторонь битви кожен стратегом себе уявляє.
Шота Руставелі - Пам’ять — єдиний рай, із якого нас не можуть вигнати.
Йоган Пауль Фрідріх Ріхтер - Пам'ятай, що, за одним невеличким виключенням, світ складається з інших.
Олівер Уендел Холмс - Партія легкої поведінки перед владою.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Уперед проти хижих порядків!
Гине войник чи здобич бере,
Він стежки протира для нащадків, –
Його діло ніколи не мре!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Де плачуть, там немає вже краси!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Не смерть страшна, не довгий час неволі, –
Не важко буть героєм проти них;
А страшно жить, запрягшись мимоволі
В ярмо дурниць та клопотів дрібних.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Нас жде невіддячений труд!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Багато є людей, нема людей-братів.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
