Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що там веселощi й солодощi, коли нема свiтла? Що там мир, коли нема життя i веселощiв!
Григорій СКОВОРОДА - Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА - Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не поможе, милий Боже, і воскова свічка.
- Як візьмуть на мари, та понесуть до ями.
- Забуть ласощі, моркву і цибулю, а за гірку твою працю, візьми під ніс дулю.
- Нім пироги будуть, то баба умре.
- Приходить наше до нас (старість, смерть і т.д.).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Подібний, як свиня на коня, тільки шерсть не така.
- Подібний, як сова на яструба.
- Поділились, як брати.
- Пожалів, як вовк порося, від'їв ніжки та й уся.
- Поживився, як пес макогоном.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нещасливі мають потребу в людях, що були б до них добрі. Ті, хто процвітає, мають потребу в людях, до яких вони могли б виявити доброту.
Аристотель - Ніколи не буває великих справ без великих труднощів.
Вольтер - Ніколи не йдіть назустріч неприємності. Якщо просто спокійно сидіти, у дев’ятьох випадках з десяти хтось перехопить її до того, як вона добереться до вас.
Калвін Кулідж - Ніколи не посміхайтеся фоторепортерам.Як тільки ваша фірма потерпить збитки, ви побачите свою посмішку на фінансовій смузі.
Алан Шугар - Ніколи не робіть нічого, що не дасть вам спати спокійно. Це гарне правило, і йому варто дотримуватись.
Ричард Бренсон — американський мільярдер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народові еліту не зрозуміти, адже її не можуть розкусити навіть найкращі слідчі Генпрокуратури!
Олександр ПЕРЛЮК - Народові належить не лише влада, а й мертвого віслюка вуха.
Олександр ПЕРЛЮК - Народовладдя може скінчитися тим, що народ візьме владу в свої руки!
Олександр ПЕРЛЮК - Наша демократія дуже молода: демократи, обікравши народ, ще не встигли замести за собою сліди.
Олександр ПЕРЛЮК - Наша економіка стала однією з найекономніших у світі — нічого не виробляє!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду
Всі врочисто сприсяглись.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля,
Нам про волю думать гріх!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати,
Щоб самим не впасти в них!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
