Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ - Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР - Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Я вже більше забув, ніж ти знаєш.
- Язик діє, та рука не вміє.
- Язик має і коняка, та не балака.
- Язик має і коняка, та не балака.
- Язик мельне — та й у куть, а дурну голівоньку товчуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Надувся, як миша на крупу.
- Надувся, як пампушка.
- Надувся, як сич на вітер.
- Надувся, як сич на дощ.
- Надувся, як сич на мороз.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожна людина хоча б протягом п’яти хвилин в день буває повним дурнем.
Мудрість полягає в тому, щоб не перевищувати цю межу. - Кожне покоління бунтує проти своїх батьків і дружить з дідами.
Lewis Mumford - Кожне покоління висміює стару моду і благоговійно слідує новій.
Генрі Торо - Кожній ночі необхідне своє меню.
Оноре БАЛЬЗАК - Кожного, нічого йому не пояснюючи, можна посадити у в’язницю років на десять, і десь у глибині душі він буде знати, за що.
Ф. Дюрренматт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що охочіше хто зважає на чужі погляди, то менш охоче вникає в чужі мислі.
Володимир ДЕРЖАВИН - Якщо вища чемність полягає в тому, щоб не помічати чужих нетактовностей, то найвища – либонь у тому, щоб... взагалі уникати нетактовних людей.
Володимир ДЕРЖАВИН - Справедливо, що скрізь і завсіди хліб дешевший за вино, бо радість дорожча за життя.
Володимир ДЕРЖАВИН - Найбільше схильні вірити чужим обіцянкам ті, хто ніколи не додержує своїх власних...
Володимир ДЕРЖАВИН - Немає відразливіших людей, ніж ті, що сприймаються нами, як живе дзеркало наших власних недоліків і криве дзеркало наших власних вальорів.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом:
Буде силу він спиняти,
Сам іди своїм шляхом!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
