Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР - Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У казці тільки казати, та в чуда писати.
- Ні здумати, ні згадати, ні в приказці сказати.
- Як бачиш, так і пиши!
- Наперед би смерті на себе сподівався!
- З доброго дива сталося.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сказав, як у воду глянув.
- Сказав, як у дзвін ударив.
- Сказав, як у око вліпив.
- Сказала, як ножем у серце вдарила.
- Скалить зуби, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дивився телевізор до втрати пульта.
NN - Екран телевізора зазвичай називають «блакитним», але не «пасивним».
Володимир Борисов r1221) - Життя прекрасне! Дивіться телевізор!
Володимир Борисов r1221 - Життя, проведена у телевізійного ящика — це поховання живцем.
Анатолій Рахмат - З деяких пір телевізор у нас перестав бути ящиком, і тепер як за зовнішнім виглядом, так і за змістом він остаточно перетворився на панель.
Влад Шимановський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб дійти до мети, перш за все потрібно встати з дивана.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Щоб забезпечити собі гідну старість, мало сумлінно працювати: треба ще до цієї старості дожити.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Щоб мати янгольський характер, потрібно володіти диявольським терпінням.
Іван ТОКАРЧУК - Щоб не було безвихідних ситуацій, варто все зважувати на вході.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Щоб не мати проблем з грішми, краще їх не мати?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Було колись — в Україні
Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли пановати. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин, Що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали Козацької слави убогих руїн. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти Впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Передмова"), 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|