Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Kончина смертна з’являє, яке життя було.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У того, хто мерзне, теплий одяг на думці, у голодного — хліб. (кит.)
- Учитись — однаково, що гребти проти течії: тільки перестав — і тебе понесло назад. (кит.)
- Хмизу багато — багаття високе, людей багато — рішення мудре. (кит.)
- Язик — як та сокира: може вбити. (кит.)
- Якщо синів поженив, а дочок заміж повіддавав — вважай, що найголовніше в житті зроблено. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Робить, як не своїми руками.
- Робить, як скажений.
- Робить, як сліпий дивиться.
- Робить, як собі на лихо.
- Робота спільна, як пісня весільна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди як газети: про погане розповідають довго й з усіма подробицями, про добре тільки згадують.
Мойсей Сафір. - Люди, які дуже багато читали, нечасто роблять видатні відкриття.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Люди, які ненавидять правду, ненавидять також і людей, що мають сміливість висловлювати її.
Франсуа Фенелон. - Людина — єдина тварина, яка вміє сміятися, хоча якраз у неї для цього найменше приводів.
Ернест Гемінґвей. - Людина — це лунає гордо, а мавпа — перспективно.
Андрій Готовський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка стерпить усе, якщо їй все дати.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка тобі зараз покаже, хто з вас правий!
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка у розквіті слабкості.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка, звичайно, може мужчину ненавидіти, але сподобатись йому зобов'язана.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінкам подобаються розумні чоловіки — вони не такі вже й дурні.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Тарас ШЕВЧЕНКО "Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|