Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — скажи та й сам за ним піди.
- Розумному досить.
- Розумному натяк — дурневі кийок.
- Розуму до голови нагнати.
- Розуму не позичиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сказала, як ножем у серце вдарила.
- Скалить зуби, як собака.
- Скалиться, як собака на висівки.
- Скам'янів, як статуя.
- Скаржиться другові, як собака котові.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для того, хто стоїть на голові, прірвою стає небо.
Андрій Коваль. - Для того, щоб вибудувати теорію, фактів завжди достатньо, бракує тільки уяви.
Дмитро Блохінцев. - Для того, щоб мети спостереження було досягнуто, треба повністю виключити всі повсякденні інтереси.
Макс Вебер. - Для того, щоб не зробити жодного хибного кроку, треба весь час тупцювати на місці.
Дон-Амінадо. - Для того, щоб писати ясно, кожен творець має уявляти себе на місці читача.
Жан де Лабрюйєр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від коханої жінки чоловік спочатку сліпне, а потім глухне.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Відмили гроші, вмили руки — і ну помиями обливати.
Флоріан БОДНАР - Відстоюючи власну позицію, розумієш, що не там стояв.
Наталія ІВАНКІВ - Він не любить шумних компаній — у нього навіть пістолет безшумний.
Флоріан БОДНАР - Влада для нас — темний ліс, у якому переважно — пеньки, пеньки.. .
Василь КУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим
Тебе заріжуть, мов собаку,
Уб'ють обухом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці,
І із кровавої криниці
Собак напоять.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи
Садочок твій позеленить,
Твою надію оновить!
І думу вольную на волю
Не прийде випустить... Сиди
І нічогісінько не жди!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
