Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки одне благо — знання, і тільки одне зло — неуцтво.
СОКРАТ - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Того, хто не задумується про далекі труднощі, неодмінно чекають близькі неприємності.
КОНФУЦІЙ - Тож живіть мудро – прагніть до задоволення.
ЕПІКУР - Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не туди стежка в горох.
- Поправився ухом об землю.
- Поправився з печі на лоб.
- Поправився з покуття на лаву.
— ... під лаву.
- Утікав перед вовком, а впав на ведмедя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, наче пером пише.
- Іде, наче пливе.
- Іде, наче смолу тягне.
- Іде, наче стрибає.
- Іде, як вода пливе.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли народ кого не любить,
Його полки і гроші — прах.
Г. Державін - Коли нема чого любити, то любиш те, що не любиш.
Г. Галілей - Коли необхідно зробити вибір, а ви його не робите, — це теж вибір.
У. Джеймс - Коли руйнується план, немає кращої розради, як на його мiсцi побудувати новий або мати в запасi iнший.
Поль - Коли ти недосконалий, дуже важливо вміти вибачати себе і інших. Тоді можна на наступний день прокинутись і почати все спочатку. Це тривалий процес, наче перетворення бутону в квітку. Це – розквіт.
Маккефрі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Повернути награбоване? Та це ж грабунок!
Олександр ПЕРЛЮК - Повір у себе, навіть якщо для цього треба себе обдурити!
Олександр ПЕРЛЮК - Погіршення життя — це побічний ефект від її покращення.
Олександр ПЕРЛЮК - Поезію вигадали жінки, аби чоловіки присвячували їм віршi.
Олександр ПЕРЛЮК - Поезія — не ковбаса, чи ковбаса — не поезія?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ах,
нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння,
його шляхи, його боління
і землю,
землю свою.
Павло ТИЧИНА
"Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
