Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найкраща помилка та, якої допускаються у навчаннi
Григорій СКОВОРОДА - Блаженство буде там, де є приборкання пристрастей, а не їхня вiдсутнiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехотi, – нять так лише рабськi серця, що народилися на лицемiрство та брехню.
Григорій СКОВОРОДА - Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хома купив, Хома й пє, бо у Хоми гроші є.
— ... пє, і нікому не дає.
- Хоч нема очей, так є ті ямки, де були баньки.
- Не той пиво пє, хто варить.
- Плюнь на раки, а юшку геть вилий.
— Раки їжте, а юшку геть!
- Поздоров Боже нашого пана, то все гаразд буде.
— ... то буде в нас все.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
- Сухі гілки падають із дерев тихої погоди - на негоду.
- Багато шишок на соснах та ялинах - на холодну зиму.
- Багато павутиння - на довгу суху осінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Думати легко. Писати важко.
Рамон Гомес де ла Серна. - Думаючи про які-небудь твори довго, публіка привчається думати про них правильно.
Семюель Джонсон. - Думка — це іржа життя.
Джордж Ноель Гордон Байрон. - Думка — це те, чого бракує банальності, щоб стати думкою.
Карл Краус. - Думка вимовлена є лжа.
Федір Тютчев.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мистецтво вимагає жертв, а жертви – сатисфакції.
Андрій КОВАЛЬ - Усмішка долі дістається першому, хто її помітив.
Андрій КОВАЛЬ - Розум переконує: тримайся від гріха подалі, а серце шепоче: ближче, ближче…
Андрій КОВАЛЬ - Якщо важко на душі, вийми камінь із-за пазухи.
Андрій КОВАЛЬ - Ніщо так не прив’язує до життя, як звичка жити.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
