Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З цього користі, як з козла молока.
- З’їв, як за себе вкинув.
- За моє жито та мене і бито.
- За сиротою і Бог з калитою.
- За що купив, за те ж й продав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
- Будь багата, як земля, весела, як весна, здорова, як вода.
- Будь здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля свята.
- Будьмо здорові, як бурі корови, а я буду пить, як черкаський бик.
- Будьте здорові, як сиві корови, а наш бик і так звик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всупереч усталеній думці двієчники приходять до фінішу першими.
Малькольм Форбс - Гарне виховання не в тім, що ти не проллєш соусу на скатертину, а в тім, що ти не помітиш, якщо це зробить хто-небудь інший.
Антон Чехов - Гарне обслуговування допомагає забути про ціну.
Ерві Маті - Герой, не хоробріше звичайної людини, але його хоробрість тривати на 5 хвилин довше.
Ralph Waldo Emerson - Гнатися за неможливим — божевілля.
Марк Аврелій
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лиш на сьогодні ми хліба благаєм,Що буде завтра, про те вже не дбаєм.
Л. Баранович - Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Ліна КОСТЕНКО - Лише від коханої терпиш усе те, що змушені терпіти від тебе інші.
Володимир КНИР - Лише наодинці з собою поводився як з рівним.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Лідер не той, хто йде попереду, а той, за яким ідуть.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван ФРАНКО
"Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани,
І кажуть всі: варт віл свого ярма,
Дивіться, як покірно тягне рало!
Ні, ймення слов'янина недарма
Синонімом раба між людьми стало!
Леся УКРАЇНКА
"Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя,
Ненавиджу любов, чуття, —
Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
