Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон - З демократії народжується тиранія.
Платон. - Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд. - Закон і влада безперечні для громадянина.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Збирається, як свекор пелюшки прати.
- Ідуть, неначе в мед (помало).
- Лізеш, як кишка.
- Ходив рак сім літ по воду, та прийшов до дому, та й став через поріг
- перелазити, — розлив воду та й каже: отак чорт скору роботу бере!
– ... та й каже: така скора робота!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Убрався, як чорт на утреню.
- Убрали, як на смерть.
- Убраний, як пан.
- Удалося, як тій Солосі.
- Ударив, як муха крилом зачепила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка як дамська валізка — у ній не можна знайти те, чого шукаєш.
Рішард Дорода - Жінка як футбольний суддя, що часто показує жовту картку, але червону — ніколи.
Марчелло Мастрояні - Жінка, нікого не любляча, ні в кому не може викликати ревнощів.
Мігель Сервантес - Жінка, що вступила в шлюб через гроші, заслуговує плати, але не любові.
Элоїза - Жінка, що говорить “Hі”, хоче поговорити.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найміцніша сім’я — це коли чоловік піклується про дружину, а вона про нього зовсім не дбає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найпрацелюбніша людина та, якій заважають працювати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найтриваліше кохання буває тоді, коли люблять за бідність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найщиріше зневажають бідних, багатих люблять найфальшивіше.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Наклавши в штани, не гоноруй: зніми їх.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми мусимо знову навчитися називати речі своїми іменами, щоб осмислити себе у світі — щоб знайти у ньому нових друзів.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Браконьєр — це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам'яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє — він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Ми котимося до чуттєвого, фізіологічного матеріалізму під текучку місячних і річних виробничих планів, під шумок з репродуктора, під сите чавкання і заколисуючі розмови про футбол, балет і космос.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|