Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина може припуститися помилки. Визнання її робить людину шляхетнішою. Але вдвічі стає вона шляхетнішою, коли виправить помилку.
Навої - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Не сотвори зла, і не прийде до тебе зло.
(Пр. II, 27) - Тож не скажемо, що цей єством благий, а он той – злий, бо хто єством благий, той ніколи злим не може бути. А коли єством злий, то ніколи благим бути не може.
Златоуст - Припинення зла – початок доброчесності.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Який гість, такий і калач.
- Який дідько печений, такий і варений.
- Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
- Який ішов, таку і вгледів.
- Який їхав, таку й здибав.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, як теля на нові ворота.
- Дивиться, як чорт на попа.
- Дивиться, як ясочка.
- Дивується, як заєць у вересні.
- Дике, як коза.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Репортери не вірять нічому. Це їхній символ віри.
Гай Белламі. - Рептильна преса. Рептилька.
Отто Бісмарк. - Рецензенти мають право не тільки говорити людям, що вони дурні, але й навіть доводити їм це.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Рецензії на прозу життя завжди мають критичний характер.
Борис Крутієр. - Речення зі знаком оклику — це те саме запитання, але таке, що залишилося без відповіді.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сказав правду — тепер відбріхуйся.
Флоріан БОДНАР - Скільки бруду треба вилити на опонентів, щоб вийти сухим із води!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Скільки доведеться зробити зла, доки наживеш повні хороми добра!
Іван ТОКАРЧУК - Скільки треба напустити туману, аби ніхто не помітив, що ти в тіні?
Флоріан БОДНАР - Скільки треба тупцювати на місці, аби крізь землю провалитись?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген ГРЕБІНКА "Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|