Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сонні видіння денних помислів є відгуком: як уві сні побачить улюблене, тим і втішиться.
Святий Василь - Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь - Коли віддячить злом за благе, то й від дому його не відніметься зле.
Нил - Гідним є уподібнюватись піфагорійським філософам, ті ж бо, коли посваряться зі своїми родичами або з людьми, ще до того, як сонце сяде, подають правицю один одному і, замирившись та розцілувавшись, розійдуться.
Плутарх - Мов дим, дихання в ніздрях ваших і швидкопливне життя ваше, мов стовпи хмарні. Тінь-бо мимохідне життя наше.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коли свиня в болоті, то мовить, що красна.
- Нам не чепуритись: аби старий не покинув.
- Стара не покине, молодих сам не хочу.
- Нам не чепуриться, — аби по світі волочиться.
- Ведмідь ніколи не вмивається, та він здоров про те.
—... та товстий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Забубонів, як старий дяк.
- Завелось, як на сироватці.
- Завзятий, як панське щеня.
- Завзятий, як перець.
- Завив, як вовк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нічого не вартий той, хто вартує лише себе самого.
ВОЛЬТЕР - О, Луцилій! Чому ти дивуєшся, що подорожі тобі не допомогли? Адже ти всюди за собою возив себе самого.
СЕНЕКА - Обов'язок – це любов до того, що сам наказуєш собі.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Один для мене – десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт - Одна машина може виконати роботу за п'ятнадцять звичайних людей. Проте жодна машина не здатна зробити роботу навіть за одну–єдину незвичайну людину.
Хаббард
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Любов – це одне з найкращих психічних захворювань.
Григір ТЮТЮННИК - Найздібніша людина та, яка зуміє вчасно і точно визначити свої здібності.
Григір ТЮТЮННИК - Графоман сидить у кожному письменнику, і талановитий той, хто вміє примусити себе замовкнути.
Григір ТЮТЮННИК - Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям.
Григір ТЮТЮННИК - І захотілося раптом, щоб коли помру, крізь прах мого серця проріс дубовий корінь, а з нього вимахав могутній дуб і щоб гілля його пішло на кілки – бити тупих і немічних серцем людей.
Григір ТЮТЮННИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|