Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За титлу зачепивсь.
- Покой та покой, та дванадцять покоїв, та у, та три палочки вгору — от тобі ТПРУ!
- Аз — били мене раз.
- Аз — били мене раз: буки — набралися муки.
— Аз — бив дяк раз; буки — не попадай дякові вдруге в руки.
— Аз, буки — бери граматику в руки.
— Аз, буки глаголя, повісили Василя, і драбинку несуть, за чуприну трясуть.
- Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху, без червотоку, без червоточини, без почервоточини (вимовляють школярі, як трудне до вимови).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розплакався, як мала дитина.
- Розпливлось усе добро, як заяче сало.
- Розпливлось усе добро, як липове клиння.
- Розпливлось усе добро, як піна на воді.
- Розпустився, як циганська пуга.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що ви повинні зробити — так це створити чудовий продукт або сервіс з метою змінити світ.
Гай Кавасакі - Що ми думаємо, що знаємо і у що віримо, в результаті не так вже й важливо. Єдине важливо — що ми робимо.
Джон Раскін - Що таке час? Я знаю відповідь. Але якщо я захочу пояснити це іншому, тоді відповіді я не знаю.
Блаженний Августин - Що якщо ви заснули і побачили сон, і що коли в цьому сні ви полетіли на небеса і там зірвали чудову неземну квітку, а коли прокинулися, ця квітка була у вас в руці? Га? Що тоді?
Семюел Тейлор Колріджа - Щоб вона була ще гірша, конституцію постійно слід покращувати.
Мечислав Шаргай
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нарід, який кладе гекатомби жертв в обороні свого історичного суспільного устрою, мусить органічно ненавидіти ворога і його політичні та соціальні урядження.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Мусиш боротися, інакше згинеш.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Хто не народився, той не починає старіти.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Істина є добром інтелекту.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Логіка є чеснотою інтелекту.
Георгій КОНИСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик
Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає...
Пантелеймон КУЛІШ
"На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма!
Борис ГРІНЧЕНКО
"І молилася я, й сподівалася я...", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
