На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Любов не знає порядку.
       Ієронім
  • Любов перемагає все.
       Вергілій
  • Люди існують один для одного.
       Марк АВРЕЛІЙ
  • Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
       Клод Гельвецій
  • Люди обурюються на несправедливість рівних собі більше, ніж на насильства своїх володарів.
       Фукідід 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Оце так чорт: скору роботу бере.
       
  • Оце тобі, Гапко, за те і плата, що в тебе голівка губата.
       
  • Оце, мамо, люди вже хвалять і нас: ви мене, а я вас.
       
  • Оце тобі швець, коли за крамаря не хотіла.
       
  • Оце Федот роззявив рот, а толку — ні на голку.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Засипав, як маком дрібненьким.
       
  • Заскавучав, як цуцик.
       
  • Засмикали, як циган сонце.
       
  • Засміялася, ніби сонце зійшло.
       
  • Заснував, як павук муху.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • З усіх руйнувань найважче споглядати руйнування людини.
       Теофіль Готьє
  • З усіх стежин, що ведуть до серця жінки жалість — найкоротша.
       Джордж Гордон Байрон
  • З усіх цих брехливих вигадок про блондинок добра половина –неправда.
       Яніна ІПОХОРСЬКА
  • З хлопчиками вічне лихо. Одні ледве рухаються, так що хочеться плакати; інші настільки моторні, що ти дійсно плачеш.
       NN
  • За все, що робить християнин, він відповідає особисто. За все, що робить єврей, відповідають усі євреї.
       Ганна Франк 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • «Молодші брати, бійтеся старших!» Авель.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • «Тільки наша демократія здатна відкрити Феміді очі!» Ульянов.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Адам трудиться, а Єва гроші заробляє…
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Аморал — той, хто заперечує гнилу мораль суспільства.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Англійський замок — головний удар по нашій замковій шпарині.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ой згадай мене, моя стара нене,
    як сядеш увечері їсти:
    — Десь моя дитина на чужій стороні,
    да нема од неї вісти.

       Історична пісня
  • Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
    Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
    Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
    Ніхто мене не пригорне при лихій годині.

       Бурлацька пісня
  • Прибудь до мене,
    Одвідай мене,
    Бездольную,
    Й безродную,
    Й безплеменную,
    На чужій чужині
    При нещасній моїй хуртовині.

       "Дума про сестру та брата"
  • Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
    Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.

       Григорій СКОВОРОДА
    "Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр.
  • Ти зозуле сивенькая,
    Закуй ми сумненько,
    Най розпука та й лютая

        
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ