Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Володіти собою — найбільша влада.
Сенека - Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон - Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Брехали твого батька діти.
- Брехали твого батька сини, та й ти з ними.
- Брехати — не ціпом махати.
- Брехень багато, а правда одна.
- Брехливий сам себе обкрадає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чому я ношу каблучку не на тім пальці? Тому що я вийшла не за ту людину.
NN - Чому я повинна перейматися, що одержую за концерт більше, ніж президент Ейзенхауер за цілий місяць? Заради бога, нехай спробує поспівати!
Марія Каллас - Чотири етапи людського життя: ще ні, вже так, ще так, вже ні.
NN - Чудо і мучеництво йдуть одними дорогами; а ми ними не ходимо.
Клайв ЛЬЮІС - Чудо це коли Бог побиває власні рекорди.
Жан Жироду
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вчених було б набагато більше, якби на древі пізнан¬ня росли заборонені плоди!
Юрій РИБНИКОВ - Школа виховує, а життя — вчить.
Юрій РИБНИКОВ - Всесвіт безмежний, і Бог за всіма вгледіти не може.
Юрій РИБНИКОВ - Вступати до інституту за порадою батьків — все одно, що зв’язувати свою долю з нелюбим чоловіком.
Юрій РИБНИКОВ - Гарному вчитися ніколи не пізно, а поганому — вік не дозволить.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито, Червоною китайкою Оченьки закрито. Народна пісня Ой най мене не ховають Ні попи, ні дяки, Ой най мене поховають Молоді козаки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|