Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран - Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ - Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Який їхав, таку й узяв, та ще й музику найняв.
- Який не є Тиміш, а з ним веселіш.
- Який рід, такий і плід.
- Який хазяїн, таке й подвір’я.
- Якось-то Бог дасть: батько хату продасть, псів накупить — ніхто не приступить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Добрий, як собака.
- Довга рука, як у попа.
- Довга, як миля козацька.
- Довгий, як жердка.
- Довгий, як тичка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Панувати — і не бути більше рабом Божим: залишився лише цей засіб, щоб облагородити людей.
Фрідріх НІЦШЕ - Партії викривають одна одну, і досить успішні в цьому, бо судять одна про іншу по собі.
П’єр БУАСТ - Пекло — це Інші.
Жан Поль САРТР - Пекло — це не інші, пекло — коли немає інших.
Фей Уелдон - Пекло вимощене чоловічими одкровеннями стосовно жінок.
Магдалена Самозванець
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дружина думає про шуби і дітей, щоб вони батька працювати примушували.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дует у балеті вчить, як мають поводитися чоловік і жінка після медового місяця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Думати про дітей і сім’ю — не красти для них, а вчити їх уміти думати про себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дурня без шахрайства не буває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дурням Європа не потрібна — вони здатні вчитися і на своїх помилках.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай мовлять живе слово
На всю Україну —
І ззовуть усю родину
У сем'ю єдину.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО
"Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
