Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
Григорій СКОВОРОДА - На звивистих шляхах, по горбах i через глибокi рови мчить недосвiдчений вершник, якщо вiн погано править конем.
Григорій СКОВОРОДА - Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє.
Григорій СКОВОРОДА - Як хто посiє в юностi, так пожне в старостi.
Григорій СКОВОРОДА - Найкраща помилка та, якої допускаються у навчаннi
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Упав так, що аж носом заорав.
—... Зарив.
— Заорав носом.
- Пятака найшов.
- Пішов би та пятака піймав. Упав, як міх з воза.
- Як упала, так і блиснула на цілу хату (голим тілом).
- Оце, замалом не впала! (жартують, як хто впаде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чистий, як скло.
- Чіпляється, як реп'ях до кожуха.
- Чіпляється, як реп'ях до штанів.
- Чіпляється, як сліпий до плота.
- Човен пливе по хвилях, як тріска.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Радість бачити і розуміти — найкращий дар природи.
Альберт Ейнштейн - Світ — це небезпечне місце. Не через те, що люди злі; а тому що люди не хочуть цього виправити.
Альберт Ейнштейн - Сила завжди приваблює людей з низькою мораллю.
Альберт Ейнштейн - Тіло та душа — це не дві різні речі, це просто два різних способи сприйняття одного й того ж.
Альберт Ейнштейн - У науковому мисленні завжди присутній елемент поезії. Справжня наука і справжня музика потребують однорідного розумового процесу.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як позичав — то соловей, а як віддавати — то жаба задавила.
Юрій БЕРЕЗА - Як себе подаси, так тебе і з’їдять.
Віктор ІГНАТЕНКО - Як тільки зметикували на трьох, метушня припиняється.
Флоріан БОДНАР - Як тільки приставляють до скроні дуло пістолета, починає дратувати, що воно таке холодне.
Флоріан БОДНАР - Яка багата наша мова: письменник пише, дописувач дописує, учень списує, директор підписує, бюрократ відписує, лікар прописує, писар переписує, слідчий записує, інспектор виписує, судовий виконавець описує...
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
