Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають.
Публілій Сір - Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон - Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший. - Який правитель народу, такі й службовці при ньому.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ходжу, наче чоловіка згубив, абощо.
- Вже мені, й сорочка не мила.
- Червяк серце точить.
- Вже нема мені ні від місяця, ні від сонця.
— Ні від сонця, ні від місяця.
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В хаті, як у вагоні.
- В хаті, як у віночку.
- В хаті, як у загаті.
- Важке, як каменюка.
- Вбрався, як чорт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Думай про кінець справи, про те, щоб щасливо вийти, а не про те, щоб красиво ввійти.
Вітело - Думай, перш ніж вкладати гроші, і не забувай думати, коли уже вклав їх.
Ф.Дойл - Дурня, зайнятого справою, утихомирити складніше, ніж буйно помішаного.
Д. Галіфакс - Економіка — це наука про щирий розподіл помилкових благ.
Борис Крігер - Експерт — це людина, який уже не думає: він знає.
Кін Хаббард
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Божий дар — це кара Господня.
Олександр ПЕРЛЮК - Боюся, що якби у нас визначився найгірший ректор, то ним став би найкращий.
Олександр ПЕРЛЮК - Брудні гроші, тим паче, якщо їх багато, будь-кого можуть зробити чистеньким.
Олександр ПЕРЛЮК - Був би привід, а горілку ми з-під землі дістанемо.
Олександр ПЕРЛЮК - Буває, жінка так прикриє свою оголеність — очей не відведеш.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Стоїть в селі Суботові...", 1845 - Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу,
За своєю родиною
Білим світом нуджу.
Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ
"Туга за родиною", 1846 - І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ
"Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
