Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легше втриматися від сварки, ніж потім з неї вийти.
СЕНЕКА - Легше зносити терпляче те, що нам не виправити.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Лише наближаючись до гармонічного звучання, ми здатні осягти таємниці, заховані у мовчанні.
ПІФАГОР - Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
Солоній - Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У чужій сторонці поклонишся й воронці.
- Ніколи з багачами не міряйся руками, бо як довгі — відріжуть, а короткі — витягнуть.
- Голодному і опеньки — м’ясо.
- Спішить, як кіт на драбину.
- Не стільки болю, скільки сліз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорна орда, як гайвороння на полі.
- Чорна, мов циганка.
- Чорна, як жук.
- Чорна, як смола.
- Чорний, як ворон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохання знаходить радість в будь–якій дурничці, якщо її поділяє з тобою близька людина.
Андре Моруа. - Закохатись не важко, важко в цьому зізнатись.
Мюссе. - Кохання – це скарбниця щастя: чим більше вона дає, тим більше одержує.
Мюллер. - Кохання – дика трава, а не садова рослина.
Ньєво. - Без суперечок недовго триває кохання.
Овідій.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У графі «сімейний стан» писав «безнадійний».
Роман КРИКУН - У декого сiра речовина тільки й виробляє сiрятину — хіба деколи у барвистому обладунку.
Ростислав ДОЦЕНКО - У дитинстві Сидорчук мріяв стати продавцем.
У наші дні мрія професора Сидорчука здійснилась.
Роман КРИКУН - У жінки гріхи первородні, у чоловіка – другорядні.
Флоріан БОДНАР - У жінки завжди є місце для декольте.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
"Дума про Марусю Богуславку" - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свій ум голова.
Григорій СКОВОРОДА
"Всякому городу нрав і права..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
