Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Він такий, що й стежки не бачить.
- Вода живить, а горілка губить.
- Воду п’ють, а голова з похмілля болить.
- Вольному воля, п’яному рай.
- Вранці п’яниця клянеться, а до вечора нап’ється.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Здоровий, як дуб.
- Здоровий, як лось.
- Здох, як пес.
- Зелена, як барвінок.
- Зелена, як жаба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Стиль — це людина.
Жорж Луї Бюффон. - Стиль — це обличчя нашої душі, що точніше виявляє характер, ніж сама наша зовнішність.
Артур Шопенґавер. - Стимулювати вдається все, крім таланту.
Цаль Меламед. - Стисл. сестр. тлнту.
Андрій Сєдов. - Стислість — душа дотепності.
Вільям Шекспір.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тепер чимало любителів легкої наживи перейшло в професіонали.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Діти за батьків не відповідають. Просто розплачуються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Коли уроки історії погано засвоюються, вони повторюються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Демократами не народжуються, в них перефарбовуються.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ми всі – діти свого часу. Але не всі рідні.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
