Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легше втриматися від сварки, ніж потім з неї вийти.
СЕНЕКА - Легше зносити терпляче те, що нам не виправити.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Лише наближаючись до гармонічного звучання, ми здатні осягти таємниці, заховані у мовчанні.
ПІФАГОР - Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
Солоній - Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хвалилась калина, що з медом солодка.
- Хвалилась, хвалилась, поки не звалилась.
- Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця.
- Хвалилася кобила, що з возом горшки побила.
- Хвалились черевики, що чини в них взувалися великі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Червона, як рожа.
- Червона, як ягода.
- Червоний, мов жар.
- Червоний, як півень.
- Червоний, як рак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жодну проблему не можна розв’язати на тому ж рівні, на якому вона виникла.
Альберт Ейнштейн - Істина — це те, що витримує перевірку досвідом.
Альберт Ейнштейн - Кожен, хто читає забагато і використовує свій мозок замало, впадає в ліниве стереотипне мислення.
Альберт Ейнштейн - Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове.
Альберт Ейнштейн - Моральні характеристики визначної людини мають більше значення для її покоління і для історичного розвитку, ніж суто інтелектуальні досягнення. Ці останні самі залежать від величі духу, величі, яка зазвичай залишається невідома.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Головне у боротьбі за владу — брататися з олігархами.
Олександр ПЕРЛЮК - Головне, що ми на правильному шляху, а куди він веде — не так важливо.
Олександр ПЕРЛЮК - Голому королівству митниці не потрібні.
Леонід ЗАБАРА - Гора з горою не сходиться, а багатий із багатим зійдуться.
Олександр НОВАЧЕНКО - Гострі питання за круглим столом пом’якшуються.
Галина КАМЕНСЬКИХ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
