Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Виявляється, що корабель вітрила рятують.
Караїмське - Сила псує гру.
Караїмське - Сьогоднішнє курча краще від завтрашньої курки.
Караїмське - Силу вогню казан знає.
Караїмське - Скільки б лисиця не втікала, на фініші — лавка хутровика.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бадьориться, як та чапля.
- Балака, як горохом об стінку б'є.
- Балакучий, як баба.
- Барложиться, як свиня в соломі.
- Бач, тілом обросло, як кабан вгодований.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Читачеві добре — він сам може обирати письменника.
Курт Тухольський. - Читаючи біографію, пам'ятайте, що правда ніколи не придатна для оприлюднення.
Джордж Бернард Шоу. - Читаючи давніх мудреців, часто знаходиш щось своє.
Вольтер. - Чого ти не можеш зрозуміло висловити, того ти не знаєш; із думкою на устах людини народжуються й слова.
Есайяс Тегнер. - Чого я хочу навчити — так це переходити від прихованого безглуздя до безглуздя відвертого.
Людвіг Вітґенштейн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У напасті терпіте, покладаючись на Бога.
Лука ЖИДЯТА - Де я – там і буде Вітчизна.
Оксана ЗАБУЖКО - Нація, котра мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, неминуче мислить несамостійно.
Оксана ЗАБУЖКО - Провінція впізнає свій шанс як шанс лише по тому, як він стане минулим.
Оксана ЗАБУЖКО - Її Величність Цивілізація, віднявши в людини час і простір для повновартісного почування, тим самим позбавила її органу поетичного слуху.
Оксана ЗАБУЖКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Одним з найбільше яскравих проявів сучасного БАЖАНня матеріально непродукуючої інтелігенції захопити в свої руки світську владу на цілім світі єсть так звана "найбільш послідовна демократія": інтернаціональний революційний і політичний соціалізм.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - І тому українська демократія по знищенні власної аристократії ніколи нічого збудувати не могла.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Без власної держави нема й не може бути нації української.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|