Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти в здоровому глузді, не мрій, що вірною тобі буде та, що в обійми твої впала з такою швидкістю.
ОВІДІЙ - Якщо ти не вихований і мовчиш, то вихований, якщо ж вихований і мовчиш, то прекрасно вихований.
Tеофраст - Якщо у вас є можливість виявити милосердя, не пропускайте вперед навіть вчителя.
КОНФУЦІЙ - Якщо хочеш бути непристрасним суддею, дивися не на обвинувача, а на саму справу.
ЕПІКТЕТ - Якщо хочеш не боятися, пам’ятай, що боятися можна всього.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Високі гори мають найглибші доли.
- Вівцю не шуба, а корм гріє.
- Вівцю, котра не тримається отари, заберуть вовки.
- Вівця вирощує руно не тільки для себе.
- Від господарського ока худоба поправляється.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пропав, як здимів.
- Пропав, як камінь у воді.
- Пропав, як руда миша.
- Пропав, як сіль у воді.
- Пропав, як сірко в базарі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо ви думаєте, що в минулому нічого не можна змінити, напевне, ви ще не почали писати свої мемуари.
Т. Галін - Якщо ви думаєте, що жінки не вибухають, спробуйте кинути одну з них.
Джеральд Ліберман - Якщо ви зовсім неосвічені, ви неодмінно підкинете кілька свіжих думок.
Герберт ПРОКНОУ - Якщо ви крадете в сучасників, вас вилають за плагіат, а якщо в древніх — похвалять за ерудицію.
Чарлз Калеб Колтон - Якщо ви мене обдурите, то я не знаю, що буде з моїми нервами.
Антон ЧЕХОВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Заручником бути небезпечно — визволителі знищать.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Застій виробництва, спад економіки, зростання цін на продукти та товари ширвжитку — це ноу-хау, як зберегти ресурси для майбутніх поколінь.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Збираючись на Канари, пам’ятай про нари!
Борис РЕВЧУН - Зведення кінців з кінцями — це таке зведення, котре, хоч як дивно, нескінченне.
Мирослав МИЛОРАДОВИЧ - Звільнення території від бандитів бандитами — загарбання не менш жорстке.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! - На тій Україні,
На тій самій, що з тобою Ляха задавила! Байстрюки Єкатерини Сараною сіли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима, А тюрм! а люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|