Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...як хто посiє в юності, так пожне в старості.
Григорій СКОВОРОДА - Де серце повне вагань, там огида i нудьга.
Григорій СКОВОРОДА - ...сміх є рідний брат радості...
Григорій СКОВОРОДА - ...з усіх втрат втрата часу найтяжча...
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На добраніч, усі блохи на ніч! спати до півночі, витріщивши очі.
- Ідіть здорові, коли ви змололи, — а ми пустим нараз, та й за вами зараз.
- Най вас Бог щасливо провадить, і в найбільше болото посадить.
- Пішого до воріт, кінного до коня.
- А що це, кум кума провожав? (як довго прощаються. То кажуть провожаючи кум кума у метелицю, — обидва померзли).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гризуться, як собаки за кістку.
- Гріє, як сонце.
- Громада, як отара овець.
- Губа, як на коловороті гуляє.
- Губи надув, як капиці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Той, хто шукає у свободі щось інше, крім неї самої, створений для рабства.
Алексис Токвіль. - Ток-шоу — це спілкування, доведене до абсурду.
NN - Тому, хто має геніальність, талант, освіту і т. ін. , знадобилося б також і нахабство. Тому, хто має нахабство, такі дрібниці вже не потрібні.
Станіслав Єжи Лец. - Тому, хто пише, краще недомовити, ніж сказати зайве. Принаймні жодного базікання.
Альбер Камю. - Тому, хто танцює під чужу дудку, доводиться співати не своїм голосом.
Володимир Ломаний.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гігант дрібних чвар.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Сміється той, хто сміє…
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Пішов по зоотехнічній лінії — крутить волам хвости.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - З рецензії: "Це шедевр художнього убозтва".
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Коли б то ветеринари лікували од свинства.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Українче, спізнай самого себе!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|