Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Григорій СКОВОРОДА - Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сім верст до небес і все пішки.
- Сім верств не полічить Матвій.
- Сім воріт, і всі без чобіт.
- Сім днів молотив, а на восьмий з'їв.
- Сім клепок без однієї — і всіх дванадцять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Води налив, як кіт наплакав.
- Водив, як на заріз.
- Водить очима, наче злодій по ярмарку.
- Водить, наче кота за ниткою.
- Водиться, як дурень з коровою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Більше зло завжди ховається за меншим.
Владислав Гжегорчик - Більшість має за собою владу, але не право; меншість завжди має за собою право.
Генрік Ібсен - Будь-яка демократія призводить до диктатури покидьків.
Альфред Нобель - Будь-які привілеї — це могила для свободи і справедливості.
Йоганн Готфрід Зейме (1763-1810), німецький публіцист і поет - Велика імперія, як і великий пиріг, починає кришитися з країв.
Бенджамін Франклін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Оглухли, не чують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не нарікаю я на Бога..." - Отака-то наша слава.
Слава України.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - От де, люде, наша слава.
Слава України!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"До Основ'яненка" - Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В казематі"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв.
Як вільно й легко жити без думок,
коли нам визначено кожний крок.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
